head
Університетська Біблійна Співдружність

Вивчення Біблії: Проповідь “Він є образ невидимого Бога” (До колосян 1:15-17)

ВІН Є ОБРАЗ НЕВИДИМОГО БОГА

До колосян 1:15-17

Ключовий вірш 15 : “Він є образ невидимого Бога, роджений перш усякого творива”

Хто такий Ісус Христос? Що ми про Нього насправді знаємо? Як ми до Нього маємо ставитись? Для декого з нас такі питання можуть видатись дещо дивними: “Він — Син Божий і Спаситель, про що тут іще говорити?” Можливо на деякі з подібних питань у нас вже приготовлені певні відповіді. Але в мене є ще багато запитань. Де починається Його історія? Як з Ним пов’язане моє спасіння? Чому ми взагалі маємо про Нього говорити? Можливо Він вже здійснив те, що мав і це вже питання лише історії? Яке Його місце в моєму житті?

Все це не якісь теоретичні питання. Все це питання, від відповіді на які залежить все в наших життях. Коли Павло думав про те, хто такий Ісус, він казав: “Тож усе я вважаю за втрату ради переважного пізнання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа, щоб знайтися в Нім… щоб пізнати Його й силу Його воскресіння, та участь у муках Його, уподоблюючись Його смерті, аби досягнути якось воскресіння з мертвих. Не тому, що я вже досягнув, або вже вдосконалився, але прагну, чи не досягну я того, чим і Христос Ісус досягнув був мене” (Фил.3:8-12).

В цьому світі є багато речей в яких ми можемо втратити баланс і “перестаратись”. Можна занадто довго смажити картоплю і вона згорить. Можна занадто захопитись книжкою і пропустити важливу зустріч або свою станцію метро. Можна занадто захопитись політикою і втратити спокій і мир. Але ми ніколи не перестараємось в справі пізнання Ісуса Христа. Ми ніколи не перестараємось в тому, щоб присвятити Йому своє життя. Скільки би ми не вклали, ми завжди знайдемо себе в такому самому становищі, як і Павло “я не вважаю, що вже досягнув, але прагну, чи не досягну і я…”.

І, насправді, все Писання говорить нам про Христа. Наприклад, в Лук.24:27 говориться: “І Він (Христос) почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм (учням) зо всього Писання, що про Нього було (написано)”. Також, в книзі Дій ми знаходимо історію, як Пилип проповідував про Христа ефіопському євнуху на основі пророцтва Ісаї. Але уривок, який ми вивчаємо сьогодні, насправді унікальний. Він виключно необхідний нам для розуміння, хто такий Ісус і яке Його місце у Всесвіті і в наших життях. Ми не зможемо охопити сьогодні все. Однак, я молюся, щоб цей уривок запалив в ваших серцях вогонь бажання більше і більше пізнавати Христа і присвячувати Йому своє життя. Хай Господь помилує нас зараз і проведе в цій подорожі.

Подивіться вірш 15: “Він є образ невидимого Бога, роджений перш усякого творива”.

Тут ми зустрічаємо знайомий нам вираз: “образ Бога”. Останніми тижнями (через конференцію, катехізис, через минулі вивчення) ми немало часу присвятили тому, щоб осягнути смисл цього виразу по відношенню до людини. Що значить, що людина створена за образом Божим? — це значить, що певним чином людина схожа на Бога. п. Ной говорив нам про Боже “ДНК”, пам’ятаєте? Бог передав людині певні риси властиві Йому самому. Тому своїм життям ми маємо вказувати на Бога і являти Божу славу. Дещо з цього ми втратили через первородний гріх в Адамі, але в Христі цей образ Божий відновлюється в нас. Амінь.

Це з одного боку, але з іншого, це також значить, що людина не є Богом. Бог — це Бог, а людина — це Боже творіння. Людина отримала певні якості властиві Богу, але не усі. Навіть до гріхопадіння, до того, як Божий образ в людині було спотворено, людина не була ані всемогутньою, ані всезнаючою, ані всюдисущою, ані вічною. Правда? Так само, фотокартка певним чином говорить про людину, але вона пласка і зроблена з паперу, тому не є людиною.

Про що ж говорить Павло, коли говорить, що Христос є образом невидимого Бога? Чи значить це, що і Ісус лиш певним чином являє нам Бога, але Сам Богом не є? — зовсім ні! Павло говорить тут про інше. Він говорить тут про роль Христа. На відміну від людини, Христос не створений за образом Божим, і не набув образ Божий якимось чином, Він Сам є Богом. Вже в наступному розділі Павло скаже колоссянам: “в Ньому (в Христі) тілесно живе вся повнота Божества” (2:9). Сам Ісус говорить Своїм учням: “Хто бачив Мене, той бачив Отця” (Ів.14:9). Тому, говорячи: “Він є образ невидимого Бога”, Павло каже, що Бога, якого ніхто і ніколи не бачив, ми пізнаємо в Ісусі Христі. Ісус Христос, втілене Слово — це повне, остаточне і завершене одкровення Бога про самого Себе. Амінь.

Ще повніше Павло розкриває цю тему у вступі до послання до Євреїв. Він каже там: “Багато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через пророків, а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настановив за Наслідника всього, що Ним і віки Він створив. Він був сяєвом слави та образом істоти Його, тримав усе словом сили Своєї, учинив Собою очищення наших гріхів, і засів на правиці величности на висоті” (Євр.1:1-3).

Тут “давнина”, про яку говорить Павло, — це епоха, коли Бог говорив через символи і образи: через сни, через терновий кущ, стовп вогню і хмару, через ослицю чи написи на стіні. Це епоха, коли Бог говорив до отців, а ми знали це лише за їх розповідями. Епоха, коли Бог говорив через посередників — пророків, таких самих грішних і недосконалих людей, як і ми з вами. Але зараз всі ці образи і посередники стали не потрібні. Не тому, що вони говорили щось неправильне, а тому, що зараз настала інша епоха, останні дні, час коли Бог говорить до нас. Час не праобразів, а реальності, коли Бог відкрився світу на стільки, на скільки це взагалі було можливо — Сам прийшов в Сині і явив Себе. Амінь.

Ісус — це не відображення Божої слави, це сяйво Божої слави. Це не приблизний образ Божого характеру, це образ Божої істоти. В усій повноті. Тобто сам Бог, рівний Отцю у славі, ідентичний за природою і такий самий за сутністю.

І хтось може подумати: “ой, ну це просто ще одна теоретична доктрина… який це має стосунок до мого життя, навіщо мені все це знати?”. Але варто нам лише трішки серйозніше задуматись про цей факт і наше життя змінюється, змінюються наші стосунки і з Батьком і з Сином.

Якого Бога ми пізнаємо в Ісусі Христі? Вірніше так: образ якого Батька ми пізнаємо в Ісусі Христі? Це Батько, який віддав Свого Сина за усіх нас. Іноді ми думаємо про невидимого, незрозумілого Бога старого Заповіту, як про строгого і сердитого. Він дуже вибагливий, Він тільки і підстерігає щоб підловити мене на якійсь помилці. Він  страшний. Тільки завдяки Ісусу цей страшний Бог змінив до мене Своє ставлення.  Але чи правда це? — зовсім ні. Писання показує нам зовсім іншого Батька. Нам здається: Бог любить мене тому, що Ісус помер за мене. А насправді: Ісус прийшов у світ і помер за мене, за мої гріхи на хресті лише тому, що у вічності Батько вже полюбив мене вічною любов’ю. Амінь. “Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?” (Рим.8:32). Такого Отця являє нам Син: люблячого, щедрого, вірного.

Так само змінюються і наші стосунки з Сином. Ми знаємо, що Він — Бог. Але це якось дивно, не зрозуміло… Він народився від жінки, в Нього є руки і ноги, Його бачать очі і можна помацати… може це якась light версія Бога? Іноді за цим історичним Христом ми втрачаємо велич Сина. Учні Христа, довгий час ходили за Ним і знали, що Він — дивовижний, не такий, як усі. Але з іншого боку Він вдягався в просту одіж, їв ту саму їжу, що й вони, стомлювався, сумував, радів, був одним із них… до того дня, коли разом з Ісусом вони піднялись на гору преображення і там побачили Сина у славі і почули голос Отця: “Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!” (Мат.17:5). Вся повнота Божества тілесно. Це безмежний Бог, який став немовлям у колисці. Це всемогутній і святий Бог, який висів на хресті зносячи насмішки грішників. Це вічний Бог, який помер і воскрес. Амінь.

Подивіться ще раз вірш 15: “Він є образ невидимого Бога, роджений перш усякого творива”.

Що іще ми дізнаємось з цього вірша? Те, що Ісус народжений перш за всяке творіння. Деякі переклади говорять тут: Він є первороджений над усім творінням або первороджений з усього творіння.

Чому це важливо для нас?

По-перше, ці слова проводять чітку різницю між Христом і творінням. Історія Ісуса Христа починається не з романтичних заручин між Йосипом та Марією. “Перш, ніж був Авраам, Я є” каже Ісус в Ів.8:58. Перш, ніж з’явилось що-небудь, що відноситься до створеного світу, частиною якого є ми, Ісус вже був. Він — не частина творіння і тому радикально відрізняється від творіння. Більше того, вже наступний вірш проголошує Його творцем усього.

Але знову ж таки Павло тут більше говорить не про хронологію подій, а про місце Христа, Його роль чи статус в стосунках з Богом-Отцем. Він — первородний. Він — той хто успадковує усе, кому Отець під ноги підкоряє увесь створений світ. Син. Вищий за все. Амінь.

Наступне, що Павло говорить про Христа — те, що Він є Творцем усього. Подивіться вірш 16: “Бо то Ним створено все на небі й на землі, видиме й невидиме, чи то престоли, чи то господства, чи то влади, чи то начальства, усе через Нього й для Нього створено!”

Він створив все з нічого, як вищих ангелів в небесах, та і людину на землі. “Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього” (Iван.1:3). Христос — це вічна мудрість Отця, і світ був створений з Його мудрістю. Він — вічне слово і світ був створений Словом Божим.

Ми знову тут зустрічаємо “престоли”, “господства” та “влади”, про яких вже говорили, коли розбирали послання до ефесян. За цими поняттями Павло поміщає духовний, різноманітний світ ангелів та демонів. Іноді люди надають цьому світу занадто велике значення. Але Павло не надто багато говорить про це. Все, що нам потрібно знати про цей світ, це те, що він існує, але він також, повністю залежить від Христа. В цьому світі нема сил, які могли б зашкодити Йому виконати Свою волю. Усе через Нього і для Нього створено. Усе в цьому світі від найменшої елементарної частинки, до планет і зірок, видимий і невидимий світ, люди і духи існують завдяки дії Його могутньої сили і для виконання Його волі, яку ми називаємо провидінням. Амінь.

Створений порядок існує для Христа. І наступить день, коли Первороджений Син явно для всіх вступить в повне володіння. І в цей великий день, день явлення слави Христової, Церква розділить Його спадок і Його славу. Амінь.

Останнє, що ми дізнаємось з цього уривка це те, що верховенство Христа проявляється не тільки в тому, що Він створив світ, але і в тому, що Він підтримує існування цього світу весь час. Подивіться вірш 17: “А Він є перший від усього, і все Ним стоїть”.

Бог не просто створив цей світ, запустив процеси і пішов відпочивати. Ні, Він продовжує могутньо діяти в цьому світі і підтримувати Його існування кожної миті.  Все Ним стоїть. Кожна зірка у всесвіті, кожна планета, більше того, кожний атом рухається тим шляхом, який Господь поклав у Своїй волі. Ніхто не захопить Його зненацька. Він ніколи не буде тим, хто доганяє, тим, хто реагує на події і затуляє якісь дірки і прорахунки. Він визначає події. Він величний і могутній і керує усім. І Він є перший від усього.

Чи потрібно нам знати такого Христа? Абсолютно так. Коли ми пізнаємо Христа як того, хто створив усе для Себе, як того, хто тримає усе Своєю могутністю і любов’ю, як того, хто є перший від усього, тоді в наших життях відбуваються зміни. По-перше, в нас з’являється правильний порядок, правильна система цінностей. По-друге, ми отримуємо впевненість і по-третє — радість.

Бог мудрістю і благістю керує над усім творінням. В Єр.5:22 Він каже: Я “пісок поклав за границю для моря, за вічну межу, якої воно не перейде: хоч повстануть, та не переможуть, і шумітимуть хвилі його, але не переступлять її!”. Усе творіння кориться Творцю і з радістю приймає Його правління. І лише грішна людина каже: “ні, я робитиму по-своєму”. Коли ми не знаємо такого Христа, хто є над усім в наших життях? – ми самі, наші бажання, наші пристрасті, наші гріхи. Ми намагаємось керувати своїми життями і в нас нічого не виходить, все валиться і руйнується рано чи пізно. Але коли ми приймаємо Христа, як того хто є над усім, кому належить найвища влада над всесвітом і в моєму житті, коли підкоряємо свої життя, думки і бажання Його волі, Його заповідям, тоді в наші життя повертається благий порядок Його правління. Відомий нідерландський богослов і політик Абрахам Кайпер в одній з своїх лекцій сказав про такого Христа наступне: “У всьому творінні, в кожній сфері людського існування немає жодного квадратного сантиметру, про який Ісус Христос, суверенний Правитель всього не заявив би на весь світ: “це належить Мені”. Подивіться на своє серце, чи належить Христу кожен квадратний сантиметр вашого серця, ваших бажань, ваших мрій? Підкоріться такому Христу і нехай у ваших життях настане Його порядок. Амінь.

Чому пізнання такого Христа дає мені впевненість? Тому що, якщо цей Христос має таку владу, мудрість і силу, щоб керувати кожним атомом у всесвіті від моменту створення і аж до кінця світу, тоді Він точно має владу здійснити Свої вірні обітниці і Свій задум про моє життя, про Церкву, про спасіння світу. Ніхто і ніщо не викраде мене з Його руки, з Його серця.

Чому пізнання такого Христа дає мені радість? Тому що в Ісусі Христі ми володіємо повнотою того, що Бог здійснив для нас. В Ньому наша перемога над гріхом, сатаною, неправдою і темрявою. В Ньому усі скарби і багатство Отця, Царство і спадок, який Він приготував Своїм дітям.

На початку я казав, що цей уривок можна ще довго розбирати, ми захопили лише його частину. Але я надіюся, що через це слово Господь запалить в наших серцях вогонь, спрагу пізнавати Христа більше і більше. Більше і більше впокорювати і присвячувати Йому Своє життя. Щоб порядок, багатство і сила Його правління виправляла наші життя на славу Його.

(п. Йонатан)