head
Університетська Біблійна Співдружність

Вивчення Біблії: Проповідь “Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив” (Від Луки 24:1-53)

НЕМА ЙОГО ТУТ, БО ВОСКРЕС! ПРИГАДАЙТЕ СОБІ, ЯК ВІН ВАМ ГОВОРИВ

Від Луки 24:1-53

Ключові вірші 6,7 : “Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї. Він казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп’ятому бути, і воскреснути третього дня.”

Любі брати і сестри, сьогодні ми святкуємо Пасху. Ви помітили це? Вчора Ханна зауважила, що в цьому році протестантська Пасха значно різниться в часі від православної. І тому сьогодні ми ще не бачимо повсюди написів Христос Воскрес, Воістину Воскрес! Ще немає ажіотажу з крашанками, писанками і пасками і їх рецептами. Депутати ще не встигли навперейми один одному виставити білборди з привітаннями. І тому ми можемо спокійно подумати про ту надію і віру яку дає нам Христос в Своєму Воскресінні в цей неспокійний час.

В цьому розділі, Лука описує факт воскресіння в світлі слів Самого Христа, а також в світлі свідчення Писань Старого Заповіту про Христа. Комусь було достатньо нагадати слова Ісуса, а  з кимось грунтовно вивчати Писання. Слово Бога – це ключ до віри в воскресіння. В Бога до кожного з нас Свій підхід. В кінці кінців учні отримують цей ключ і їх життя повністю змінене. Я молюсь щоб і ми звернулись до цього ключа і наше життя теж змінилось подібно життю учнів.  

Ісуса розіп’яли в п’ятницю. В тиждень розп’яття Ісуса події відбувались з неймовірною швидкістю. Ось Він в’їжджає в Єрусалим на молодому ослі. Єрусалим радісно зустрічає Його як обіцяного Спасителя, який визволить Ізраїля. Йому викрикують: “Осанна”, “Спаси нас” і стелять одяг і пальмове віття. Ось Він очищає храм як його господар, а вже в четвер вночі Його схоплюють. Від несподіванки учні залишають Ісуса і тікать рятуючись. В цей час Його несправедливо судять на суді синедріону. А потім на наступний день віддають судові Пилата і розпинають як злочинця. Ісус помер…Його швидко поховали, не встигнувши навіть якось приготувати…

В очах учнів все це виглядало як щось нереальне. В це не можливо було повірити або якось прийняти. Вони до цього були абсолютно не готові. В такий момент просто не хочеться приймати реальність як таку, що вже відбулась. Розум просто заперечує це. Хочеться відмотати події назад, ніби цього всього ще не було. 

Усю суботу вони знову і знову прокручували події в голові. В їх головах це була повна поразка. Їх надії на те Хто є Ісус і як Він визволить Ізраїля – були розбиті і вони були безпорадні. Кожному з них було соромно, що він кинув Ісуса і втік в рішучий момент.  Вони не знали що робити. 

І з нами часом стається таке. Коли приходить час страждань, здається життя віри це одне, а реальне життя зовсім інше. 

Давайте прочитаємо вірші 1-3

1 А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі,2 та й застали, що камінь від гробу відвалений був.3 А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.

Жінки, які слідували за Ісусом також були розбиті, та зараз їх єдиним бажанням було попрощатись з Ісусом, ще раз побачити Його і послужити. Та коли вони прийшли до гробу, жахливі події не закінчилися. Тіла Ісуса не було…

Але давайте подивимось, що робить Бог для таких безпорадних жінок.

Подивіться на вірші 4-8

4 І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з’явились при них.5 А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими?6 Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.7 Він казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп’ятому бути, і воскреснути третього дня.8 І згадали вони ті слова Його!

Бог послав Своїх ангелів, щоб ті нагадали слова Ісуса: що все це, насправді,  мало статися. Так, Він про це неодноразово говорив: про Свою смерть. Він говорив як помре – Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина.32 Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований,33 і, збичувавши, уб’ють Його, але третього дня Він воскресне! Луки 18:31-33. Але Ісус говорив не тільки про Свою смерть, а й про Воскресіння третього дня. І ось сьогодні – третій день. Саме тому Ісуса немає в гробі. Чого ви шукаєте Живого між мертвими? Він воскрес, як і обіцяв. Пригадайте собі!

Коли жінки згадали слова Ісуса, вони вже не були сумні, бо увірували в Воскресіння Ісуса. Ісус – живий! Від смутку і безпорадності нічого не лишилось. Жахливі події, вже не були такими. Бо саме так і мало статись.  Радість наповнила їх серця. 

Вони побігли від гробу, щоб сповістити про все те Одинадцятьох та всіх інших. Як же відреагували учні? Сказано 11 Та слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірено їм. Мабуть учні подумали, що від горя в жінок затуманився розум. І хоча жінки нагадували їм слова Ісуса та учні як і раніше не звернули на них увагу і не повірили.

Та  Петро все ж побіг і переконався що тіла Ісуса дійсно немає, та єдине, що про нього сказано: що він дивувався. Дивувався, та не повірив.

Після цього Лука розповідає історію про двох учнів які як Петро чули від жінок, що Ісус воскрес, яким жінки так само нагадали слова Ісуса, що Він обіцяв. Та вони не повірили і пішли з Єрусалиму до Еммаусу. 

Давайте подивимось вірші з 13 по 24:

13 І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім’я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.14 І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.15 І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними.16 Очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.17 І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?18 І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями?19 І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.20 Як первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп’яли…21 А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося…22 А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:23 вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з’явлення Ангелів, які кажуть, що живий Він…24 І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили…

Емаус знаходився за 11 км на захід від Єрусалиму. Двоє учнів ішли і розмовляли про останні події. Вони були сумні… Коли Ісус наблизився, вони не впізнали Його. Він вдав, що нічого не знає і попросив їх розповісти Йому що сталося. Вони і розповіли Йому всі свої розбиті сподівання Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.20 Як первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп’яли…21 А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити.

Ну тай що, що жінки не знайшли тіла Ісуса у гробі. Тай що, що їм з’явилися ангели і звістили, що Ісус живий. Це все неможливо. Месія Визволитель Ізраїля не міг померти ось так. Він в принципі не міг померти не визволивши Ізраїля. Так Він був великий Пророк перед Богом, та коли б Він був Месія, якого вони очікували, то цього би всього не сталось. 

Ісус стримав їх очі щоб вони не впізнали Його, бо хотів щоб учні самі розповіли Йому, їхні думки про Нього, після того як все пішло не так як вони очікували. Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні. Насправді вони не розуміли обіцянку Бога визволити Ізраїля від усіх ворогів його. 

Давайте задумаємось. А може в мене теж є хибні від Нього очікування які не засновані на слові Бога? 

Що Христос відповів учням? О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!  О, безумні й запеклого серця – ці слова говорять про великий жаль Ісуса щодо  невір’я учнів. Може вони не знали, що звіщали пророки? Але ж у 44 вірші Ісус каже: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане. Ісус неодноразово говорив їм про це. Вони знали, та їх фікс-ідея про те, яким має бути Месія і як Він має визволити Ізраїля затуляла їх очі від очевидного, що Він Воскрес.

26 Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?

27 І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було. Ісус знову почав терпеливо пояснювати їм Писання про Себе. Що Він таки дійсно Визволитель Ізраїлю, і тільки Своїми стражданнями і смертю Він міг визволити їх. Бо в цій боротьбі Він боровся не з людьми як ворогами, а з їх гріхами і в тому числі і з гріхами учнів. 

 Колосян 2:13-15 13 І вас, що мертві були в гріхах та в необрізанні вашого тіла, Він оживив разом із Ним, простивши усі гріхи,14 знищивши рукописання на нас, що наказами було проти нас, Він із середини взяв його та й прибив його на хресті,15 роззброївши влади й начальства, сміливо їх вивів на посміховисько, перемігши їх на хресті! Він дійсно переміг, Він дійсно визволив!Там на хресті Бог знищив всі рукописання на нас, які були наказами проти нас. Він взяв наш гріх із середини і прибив його на хресті. В своїх стражданнях Він боровся з дияволом і переміг на хресті. І більше того, Він переміг смерть, як Бог обіцяв у пророках: Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого, і ганьбу народу Свого він усуне з усієї землі, бо Господь це сказав. І скажуть в той день: Це наш Бог, що на Нього ми мали надію і Він спас нас! Це Господь, що на Нього ми мали надію, тішмося ж ми та радіймо спасінням Його! (Ісая 25:8,9)

 Саме терпеливе вивчення Писання звільняє нас від хибних очікувань, яким ніколи не судилось здійснитись і від невір’я. 

Подивіться вірші 30-32:

30 І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав…31 Тоді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий…32 І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?…

Виявляэться весь цей час з ними був живий Ісус, а вони і не знали, і лише були сконцентровані на своїх печалях. Та коли Він виясняв Писання про себе – їх серця палали. Який Ісус прекрасний, що довготерпить нам і готовий знову і знову повторювати про Себе, допоки наші очі не відкриються і ми впізнаємо Його у Писанні, а наші серця почнуть палати вогнем. Допоки ми не побачимо, що Він живий, не мертвий і зараз Він  з нами.

Пізнавши воскреслого Ісуса двоє учнів поспіхом повернулись до Єрусалиму щоб засвідчити іншим про те, що вони теж бачили воскреслого Ісуса. Та виявилось, що і одинадцять вже знали про це і Симонові теж являвся воскреслий Христос. 

Як вони говорили про це то Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам! Дивовижно, але учні злякались і подумали що то дух. Тоді Ісус показав їм Свої руки і ноги і запропонував доторкнутись до Нього. І як деякі ще не йняли віри то попросив дати Йому їсти. 

Давайте прочитаємо вірші 44,45

44 І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.45 Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.

І знову Ісус звертає їх погляд на Писання. В одному з перекладі  45 вірш перекладається, що Ісус допоміг їм зрозуміти все що було про Нього сказано. Тобто Він знову терпеливо вивчав з учнями Біблію як перед цим з двома учнями на дорозі в Емаус. І це ще не все. В Діях Апостолів, які є продовженням цього Євангелія, Лука каже Ісус ще 40 днів вивчав з учнями Писання і пояснював, пояснюва і пояснював. 

І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,47 і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши. 48 А ви свідки того.

Ми бачимо, що смерть і воскресіння Ісуса і що через це сталось – це така глибока криниця, яку ніколи не вичерпати скільки б не вивчав. Але Христос хоче щоб через ці вивчення ми мали живу віру, що Він воскрес. Не шукайте Його поміж мертвими, не сумуйте. Він живий і Він з нами. 

Щоб наша віра в воскресіння не була від Пасхи до Пасхи щоб проголосити : Христос Воскрес, Воістину воскрес! Але щодня і особливо у важкі моменти я міг сказати собі: Ісус живий, Він переміг смерть, тим більше Він переміг мої обставини. Навіть зараз коли, навколо нас коронавірус. Люди гинуть сотнями щодня чи Росія лякає війною. Він зараз зі мною і тому мені нічого не страшно.  Бо навіть смерть для нього – це лише сон. Він Той, Хто має владу сказати: Я піду і розбуджу. 

Давайте ще раз прочитаємо вірші:6,7

6 Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї. 7 Він казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп’ятому бути, і воскреснути третього дня.

(п. Діма)