head
Університетська Біблійна Співдружність

Вивчення Біблії: Проповідь “Я поставив тебе замість Бога для фараона” (Вихід 6:10-7:13)

Я ПОСТАВИВ ТЕБЕ ЗАМІСТЬ БОГА ДЛЯ ФАРАОНА

Вихід 6:10-7:13

Ключовий вірш 7:1 : "І сказав Господь до Мойсея: Дивись, Я поставив тебе замість Бога для фараона, а твій брат Аарон буде пророк твій"

У минулому уривку ми вивчали про те, як Мойсей, покірний Божому наказу, пішов до фараона і вимагав, щоб той звільнив народ Ізраїлю. Він очікував, що фараон, так само, як і євреї, одразу упокориться Божому наказу і справа буде зроблена швидко. Однак його слова не мали очікуваного ефекту. Замість того, щоб упокоритись, фараон, навпаки, ще більше ожорсточився і наклав на євреїв ще більшу повинність, так щоб в тих не було ні часу ані сил думати про Бога. Перша спроба виявилась провальною. Усі були пригнічені, а особливо, сам Мойсей.

Однак, там, де закінчуються можливості людини, Божі можливості і Божа справа лише починається. Тож в цьому уривку ми знаходимо Бога, Який трудиться над серцем Свого служителя і проводить Свою історію. Божий поклик в житті служителя не гарантує простого і спокійного життя. Часто ми зустрічаємося з спротивом і у фізичному і у духовному світі. Однак Бог не залишає Свого слугу неозброєним і непідготовленим. Разом з покликом, Він дає нам все необхідне, щоб виконати ту справу, на яку Він нас посилає. Тож сьогодні подумаємо: “як Бог оснащує Свого служителя?”, а також “де нам взяти силу, щоб подолати пригнічення, невірство і немочі?”.

Сьогоднішній уривок має дещо незвичну структуру: послідовний опис подій раптом переривається, і тут з’являється історична вставка з родоводом (6:14-27). Для простоти, і послідовності, я пропоную: давайте ми спочатку розглянемо події та їх значення, як вони йшли, а потім родовід — окремо.

Подивіться вірші 6:10-12 “І казав Господь до Мойсея, говорячи: увійди, говори до фараона, царя єгипетського, і нехай він відпустить Ізраїлевих синів із свого краю. І казав Мойсей перед лицем Господнім, говорячи: Таж Ізраїлеві сини не слухали мене, як же послухає мене фараон? А я необрізановустий!”.

Ми бачимо тут зворушливу картину діалогу між Богом та Його служителем. Бог працює над серцем Свого слуги. Він знову посилає Мойсея до фараона. Він каже: “увійди, говори до фараона… нехай він відпустить…” і що відповідає Мойсей? – він каже: “навіщо йти? Я вже ходив. В мене нічого не вийшло. Я не вмію розмовляти. Я не можу переконати навіть власних людей, свій народ. Як я переконаю фараона? Він не слухатиме мене”.

Ми можемо легко зрозуміти Мойсея. Він спробував. Він залишив звичне життя, повністю поклався на Бога і з однією лиш палицею та Божим наказом відправився до Єгипту. Він проголосив Боже слово своєму народу і фараону. Але фараон сказав: Не знаю Господа, і також Ізраїля не відпущу! (5:2), а євреї “не слухали Мойсея через легкодухість та тяжку роботу” (9). Мойсей був спантеличений, глибоко засмучений і він втратив віру в те, що місія, до якої він покликаний може бути виконана, що він — “саме та людина” для цієї справи.

Я впевнений, багато з нас також мали подібні думки і відчуття в своєму житті. І я думаю, це нормально. Коли ми дивимось на масштаб тих викликів, які стоять перед нами, коли ми дивимось на велич тієї місії до якої кличе нас Господь з одного боку, і на власні сили, досвід і обмеження з іншого боку, в нас просто не можуть не виникнути такі сумніви.

Що Мойсей вказує причиною, щоб не йти? Він каже: “в мене вже є поганий досвід, мене ніхто не слухає”. Але в нас також є поганий досвід. Хтось може думати: “я проповідував тисячам студентів, але мало хто послухав”. Інший має негативний досвід з ягнятами чи якісь невдачі в служінні в церкві. Також Мойсей каже: “в мене є обмеження: я не вмію говорити”. Але в нас також є багато обмежень. Я тут порахував недавно, що цього року в університет пішли ті, хто лише народився тоді, коли я сам пішов до університету. Я думаю, що я не один, в кого з’являлась думка, що вже старий для студентів. Сестри можуть думати: “в мене є дитина (чи діти), мені треба турбуватись про них, як я можу служити Богу?”. Брати можуть думати: “в мене є робота, треба турбуватись про сім’ю… де взяти час і сили для служіння… ще трошки і я можу перегоріти”. Іноді навіть наші колеги жаліють нас (але головне, щоб ми самі себе не почали жаліти).

Чи знав Бог про Мойсеєві обмеження? — звичайно Він знав. Що ж тоді Він сказав? — “добре, йди відпочивай, Я знайду когось іншого”? — ні, Господь трудився над серцем Свого служителя і допомагав йому подолати кризу. Мене це ніколи не перестає дивувати і завжди приводить в трепет: маючи безліч можливостей, досконалий Бог в любові Своїй обирає працювати через недосконалу людину. Він бере нас, з нашими обмеженнями, немічністю і поганим досвідом і через нас творить Свою величну історію. Коли наші ресурси і можливості вичерпано — Господь лише починає Свою дивовижну роботу.

Як відповідає Бог на Мойсеєві аргументи? Подивіться вірші 7:1,2: “І сказав Господь до Мойсея: Дивись, Я поставив тебе замість Бога для фараона, а твій брат Аарон буде пророк твій. Ти будеш говорити все, що Я накажу тобі, а брат твій Аарон буде говорити фараонові, і нехай він відпустить Ізраїлевих синів з свого краю”.

Що значать ці дивні слова? Звичайно, тут не йдеться про те, що Мойсей отримав якісь божественні якості. Також не йдеться тут і про те, що фараон чи будь хто інший тепер повинні були поклонятись Мойсею, як Богу. Смисл цих слів відкривається нам у другому вірші. Я поставив тебе замість Бога для фараона” і це значить “Ти будеш говорити все, що Я накажу тобі”. Бог назначає Мойсея бути Своїм представником перед фараоном. Мойсей став повноважним послом, який від імені Бога мав говорити та діяти в Єгипті.

В цьому світі багато хто претендував на звання намісника Бога на землі: мирські правителі так само, як і церковні ієрархи. Однак ми бачимо, хто насправді представляє Бога цьому світові — той, хто говорить усе Боже слово, усю Божу істину своєму поколінню і той, хто виконує Його волю. Амінь.

Бог не просто посилає Мойсея з голими руками в бій. Він оснащує Свого служителя необхідною владою і авторитетом. Мойсей більше не міг казати: мені не вистачає того й того, тому що тепер він діяв не від свого імені і не своєю силою. Тепер він діяв від імені Бога-ЯХВЕ, силою Того, хто створив цей світ і хто Сам визначає, що має бути.

Не тільки в часи Мойсея. Так само і в наш час Дух Святий робить нас представниками Бога в цьому поколінні, щоб ми служили Церкві і говорили Божі слова з Його авторитетом і владою. Щоб ми представляли славного і милостивого Бога-ЯХВЕ цьому поколінню. Саме про це говорить Господь Ісус, коли каже Своїм учням: “Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі” (Дiї.1:8). Цей час настав. І ми живемо в еру Святого Духа, коли Він, Той що зрідка сходив на особливих людей в древності, сьогодні в усій повноті діє в Церкві Божій і в обраних Божих, в нас із вами. Він — обіцяний дарунок і одночасно Той, хто наділяє дарами Свою Церкву. Одному бо Духом дається слово мудрости, а другому слово знання тим же Духом, а іншому віра тим же Духом, а іншому дари вздоровлення тим же Духом, а іншому роблення чуд, а іншому пророкування, а іншому розпізнавання духів, а тому різні мови, а іншому вияснення мов. А все оце чинить один і той Самий Дух, уділяючи кожному осібно, як Він хоче” (1Кор.12:8-11). Амінь.

Подивіться вірші 7:3-5 “А Я вчиню запеклим фараонове серце, і помножу ознаки мої та чуда мої в єгипетськім краї. І не послухає вас фараон, а Я покладу Свою руку на Єгипет, і виведу війська Свої, народ Мій, синів Ізраїлевих, з єгипетського краю великими присудами. І пізнають єгиптяни, що Я Господь, коли простягну Свою руку на Єгипет і виведу від них Ізраїлевих синів” (Вих.7:3-5).

Цікаво, що Бог посилає Мойсея і Аарона з Божим словом і великими ознаками до фараона і єгиптян, знаючи, що вони не послухають, не повірять і не скоряться. Але Він хоче, щоб не тільки євреї пізнали Його, як Бога-ЯХВЕ, але щоб і фараон, і Єгипет і увесь світ пізнав Його, як істинного і справжнього, великого і славного Господа.

Так само і для нас сьогодні звучить веління світової місії — йти і навчити усі народи, христячи їх в Ім’я Отця, Сина і Святого Духа (Мат.28:18-20). І хоч ми знаємо, що більшість тих, кому ми проповідуємо не прийме цієї звістки, та ми йдемо, щоб Ім’я Господа стало відомим і прославленим і в спасенних і в тих, хто гине. Щоб перед ім’ям Його схилилось кожне коліно і Господь був піднесений над усім. Амінь.

У віршах 8-13 розповідається про те, як Аарон та Мойсей зустрілись з фараоном. Вони більше не сперечались із Богом і не жалілися. Вони виконували те, що Бог велів і Бог діяв через них могутньо, тим не менше, як і сказав Господь, фараон не послухав Божих служителів.

Цікаво, що не тільки Мойсей і Аарон показали диво. Єгипетські мудреці зробили те саме. Їхні палиці поставали зміями, як і палиця Аарона. Тут ми бачимо, що чудеса не можуть бути основою для нашої віри. Наша тверда основа — це Боже слово і Його вірні обіцянки в Ісусі Христі. Амінь.

Також ми говорили на початку, що в цьому уривку є особлива частина. У віршах 6:14-27 наводиться родовід. Це не повний опис синів ізраїлевих. Тут лише згадуються голови поколінь племен Симеона, Рувима та Левія. І потім коліно Левія розглядається більш детально. Мета цього родоводу — показати, ким були Мойсей і Аарон в Божій історії.

Мойсей та Аарон не відносились до голів поколінь, не були визначні нічим особливим по міркам людських законів. Але це були люди з якими говорив і через яких діяв Господь. Подивіться вірші 6:26,27 “Оце Аарон і Мойсей, що Господь говорив їм: Виведіть Ізраїлевих синів з єгипетського краю за їхніми військовими відділами. Вони ті, що говорили до фараона, царя єгипетського, щоб вивести Ізраїлевих синів з Єгипту, це Мойсей та Аарон” (Вих.6:26,27).

Тут ми бачимо, що служіння Богу і Його Церкві це те, що приносить людині справжню честь і велич. Справді великий є той, з ким говорить Господь і кого Він кличе на служіння. Ви — такі люди. Люди, яких Бог поставив Своїми свідками, Своїми представниками в цьому поколінні, щоб через нас цей світ побачив і пізнав великого ЯХВЕ, Бога, що є, і що сильною рукою Своєю спасає грішника і здійснює вихід в житті однієї людини так само, як в житті цілого народу.

В цьому уривку ми знаходимо Бога, який працює над серцем Свого служителя і допомагає йому подолати людські обмеження і стиль мислення. В цьому поколінні Бог також закликає не всемогутніх, не ідеальних людей на служіння, щоб через них являтись цьому світу. Він кличе сестер в яких є діти, і в яких ще нема дітей. Він кличе братів, в яких нема роботи і тих в яких багато справ. Він кличе нас, зі всіма нашими недоліками і немочами і приходить до нас Духом Святим, щоб поставити нас служителями для Своєї Церкви і всього світу, щоб через нас увесь світ побачив, що Він є Господь. Я молюсь, щоб сьогодні ми із вами, ті хто є тут, на цьому місці відкинули ті думки і немочі, що обмежують нас і прийняли цей величний Божий поклик. Нехай Дух Святий діє в наших життях, щоб робити нас сильними свідками Ісуса Христа і Божої роботи тут в Києві, в Україні і по всьому світові.

(п. Йонатан)