head
Університетська Біблійна Співдружність

Вивчення Біблії: Проповідь “Слава Господня наповнила скинію” (Вихід 40:1-38)

Слава Господня наповнила скинію

Вихід 40:1-38

Ключові вірші 40:34,35 : “А хмара закрила скинію заповіту, і слава Господня наповнила скинію. І не міг Мойсей увійти до скинії заповіту, бо хмара спочивала над нею, а слава Господня наповнила скинію.”

В минулий раз ми дізналися про те, як були виготовлені усі речі для скинії. Процес будівництва закінчився. Мойсей оглянув роботу і дав схвальний відгук. Але це ще не було все. Сьогодні ми прослідкуємо процес встановлення – інсталяції скинії. План 40 розділу наступний:

1-11 Божий наказ про встановлення і освячення скинії.

12-15 Божий наказ про священиків.

16-33 Встановлення скинії.

34-35 Бог приходить у скинію.

36-38 Бог веде Свій народ.

Ми звернемо увагу на кілька моментів.

Перше, дата встановлення. Як правило, дата не має великого значення. Але в даному випадку дата була призначена Самим Богом і має символічне значення. Подивіться на вірші 1-2: “А Господь промовляв до Мойсея, говорячи: Першого місяця, першого дня місяця поставиш намета для скинії заповіту”. Перший місяць і перше число місяця. Цифра “1” символізує початок. Із дня встановлення скинії у народу Ізраїля починався новий етап у життя – етап життя з Богом. Коли Ізраїльтяни залишили рабське життя у Єгипті, Бог сказав їм: “Оцей місяць для вас початок місяців. Він вам перший між місяцями року” (Вих.12:2) Старе життя у рабстві закінчилося, у них почалося нове життя на свободі. І у цьому слові Бог, призначаючи дату, немов промовляв: “Ваше старе життя закінчилося. Тепер почалося нове – життя з Богом”. Моє життя з Богом почалося весною 1994 р., коли на пасхальній конференції я прийняв Христа у своє життя.

Друге, встановлення скинії. У віршах 1-11 Бог дав наказ про встановлення скинії, а у віршах 17-33 розповідається як Ізраїльтяни його виконали. При цьому 8 разів повторюється, що люди зробили так, “як Господь наказав був Мойсеєві”. Скинія була виготовлена і встановлена так, як Господь наказав Мойсеєві. Непросто було зібрати матеріали на скинію. Непросто було виготовити усі предмети. Це була тривала і копітка робота. На це пішло багато часу і сил – близько півроку вони виготовляли їх. Для нас непросто навіть прочитати усі розділи про те, як виготовляли предмети скинії, не те щоб їх виготовити. Дійсно, іноді життя в слідуванні Божому слову здається скучним і нецікавим. Люди думають, що самі знають, як потрібно жити. Життя без Бога здається таким яскравим і цікавим. Але Ізраїльтяни послухались Божого наказу і виготовили скинію. І тепер подивіться на результат: в кінці Сам Бог прийшов і перебував з ними. Так, християнське життя може здатися непростим, іноді скучним, одноманітним. Але у ньому є гарний результат. Життя без Бога здається цікавим і яскравим, але його результат дуже сумний.

У Великій Британіє вже давно є група Queen. Вона збирала на своїх концертах тисячі і користувалася шаленою популярністю. Її вокалістом був Фредді Мерк’юрі, який ззовні жив досить бурхливим і насиченим життям. Але у своїй останній пісні “Любов матері” він співав, що втомився від життя, як втомився грати в одну і ту ж гру, що насправді він дуже самотній, він втратив всіляку надію, і все, що йому потрібно – це справжня любов. Є два типи життя. Перше, це життя як я хочу. Воно здається яскравим і багатообіцяючим. Але його кінець дуже сумний. Інше життя – це зробити, як наказав Господь. Це життя по Божому слову. Воно має гарний кінець, справжній happy end. І ми побачимо це трохи згодом.

Таким чином Ізраїльтяни встановили скинію. Однак це була лише споруда. Споруда без священиків і без Божої присутності мертва. У одному фільмі показано, як двоє молодих людей відвідують старовинні церкви Англії. “Ось ця церква пережила ще часи Кромвеля” – каже один. – “Дивись яка архітектура! Як цікаво перебувати у місцях, де кілька сотень років збирали люди, молилися, …” Звичайно, цікаво бувати у таких місцях. Але будівля церкви, де немає священиків і Божої присутності мертва, і може бути використана лише у якості туристичного місця.

Третє, священики.  Подивіться на вірші 12-15:

12 І приведеш Аарона та синів його до входу скинії заповіту, та й обмиєш їх водою.

13 І зодягнеш Аарона в священні шати, і помажеш його, і освятиш його, і він буде священнослужити Мені.

14 І приведеш синів його, і позодягаєш їх у хітони.

15 І помажеш їх, як помазав їхнього батька, і будуть вони священнослужити Мені. І станеться, що помазання їх буде на них на вічне священство, на їхні покоління!

У цих віршах кілька разів повторюються слова “священство” і “священнослужити”, а з недавнього семінару ми знаємо, що це знак того, що на це потрібно звернути увагу. В Божому домі мають бути священики. Аарон і його сини були помазані на вічне священство. Священики грали дуже важливу роль. Вони були посередниками між Богом та людьми. Без священика ніхто не міг прийти до Бога.

Четверте, Божа присутність. Вірші 34-35 – це кульмінація сьогоднішнього слова.

34 А хмара закрила скинію заповіту, і слава Господня наповнила скинію.

35 І не міг Мойсей увійти до скинії заповіту, бо хмара спочивала над нею, а слава Господня наповнила скинію.

Сам Бог прийшов, щоб перебувати зі Своїм народом. Звичайно, Бог до цього Бог також перебував зі Своїм народом. Але на цей раз це сталося явно. Люди побачили хмару, яка закрила скинію, і слава Господня наповнила скинію. На вивченні Біблії ми розмовляли про те, що коли приходить Бог – це не можна описати, але цього не можна з нічим спутати. Коли приходить Бог, то стає зрозуміло – це прийшов Сам Бог. Цього не можна з нічим спутати. Одному брату Бог прийшов під час нічної молитви. Інший раз – просто під час молитви. Іноді Бог приходить під час вивчення Біблії. Якось Бог прийшов до учасників World Mission Report, на якому я був присутній. Там було всього одне невелике зібрання: проповідь Сари Бері, а потім кілька звітів про світову місію. В кінці зібрання усі несподівано стали радісні, навіть ті, які ніколи нічого не говорили сказали іншим кілька теплих слів. Натягнуті посмішки стали щирими. Сум і втома пройшли геть, з’явилося бажання жити і трудитися. Таке трапляється лише коли приходить Господь. Іншим разом я пережив Божу присутність на простому вивченні Біблії з одним братом. У нас було багато проблем: у когось не було грошей, когось діймали спокуси, невизначене майбутнє. Але несподівано я відчув як до нас прийшов Бог. Мені стало це зовсім явно, і я зрозумів, що коли Бог зі мною, то у мене усе добре у житті: проблеми пройдуть, спокуси будуть переможені, і є справжнє майбутнє.

Бог перебував з народом Ізраїля постійно. Видимим доказом цього була хмара над скинією. Прочитаємо разом вірші 36-38:

36 А коли підіймалася хмара з-над скинії, то Ізраїлеві сини рушали в усі свої подорожі.

37 А якщо хмара не підіймалася, то не рушали вони аж до дня, коли вона підіймалася,

38 бо над скинією вдень була хмара Господня, а вночі був огонь у ній, на очах усього Ізраїлевого дому в усіх його подорожах!

Бог охороняв і вів Свій народ. Коли хмара піднімалася і рушала, то рушали і Ізраїльтяни, коли хмара стояла, стояли і вони.

Читаючи ці слова можна подумати, що про те, як добре тоді жилося Ізраїльтянам. Вони на власні очі бачили Божу присутність, Божий захист, Боже керівництво. Можна позаздрити їм у тому, що вони бачили хмару і Божу славу, і що у їх житті усе було так просто: якщо хмара стоїть, стоять вони, якщо хмара іде, вони ідуть за нею. У нас зараз немає скинії, і ми не бачимо хмари. Але насправді у нас, у новозавітній час, ми маємо значно більше. Так, у нас немає скинії, але зараз нам уже і не потрібно її. Господь вибрав Собі інше місце, щоб перебувати в ньому. У 2 Кор.6:16 ап. Павло сказав християнам: “… Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, а вони будуть народом Моїм!” Ісус якось сказав Своїм учням: “Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього” (Ів.14:23).

У Ізраїльтян священиками були Аарон і його нащадки. Але у наш час нам не потрібно шукати якогось нащадка Аарона, щоб поставити його священиком, тому що кожен віруючий – це священик. Ап. Петро сказав християнам: “… ви … священство царське” (1 Пет.2:9) І у всіх християн є зараз один, вічний первосвященик Ісус, який перебуває з Богом (Євр.2:17).

Тут ми вчимося тому що християнське життя – це життя з живим Богом. В церкві люди часто запитують, що можна робити, а що не можна, коли потрібно встати, а коли можна посидіти, що можна їсти, а що ні. Часто, коли приходить якесь християнське свято, можна зустріти статтю, наприклад: “Що не можна робити у вербну неділю”. Якщо все християнство зводиться до того, що можна робити, а що ні – це проста мораль яка є дуже скучною і обтяжливою. Але на щастя християнство – це не мораль. Християнство – це життя з Богом. Бог перебував із Ізраїльтянами, не дивлячись на те, що лише нещодавно ті зробили золоте теля. Схожим чином, Бог перебуває з нами, не дивлячись на наші гріхи, тому що Він дає нам прощення завдяки дорогоцінній крові Христа, пролитій за нас.

Там, де перебувала хмара, яка символізувала Божу присутність, перебувала Божа слава. І тому християни є також носіями Божої слави, тому що Святий Дух перебуває у них. Скинія була витвором мистецтва і дуже дорогою – там було багато виробів із золота, і срібла, прикрашених дорогоцінним камінням. Але ж наскільки дорожчі є для Бога віруючі, коли він вибрав Собі перебувати у них!

Якось Клайв Льюїс написав: «Природа смертна – ми її переживемо. Коли згаснуть усі сонця, кожен з нас буде жити. Як дивовижно жити серед богів, знаючи, що самий скучний, самий жалюгідний з тих, кого ми бачимо, засяє так, що зараз ми не змогли б цього винести; або ж стане немислимо, неймовірно страшним… Ви ніколи не спілкувалися зі смертними. Смертні нації та культури, витвори мистецтва. Але чи жартуємо ми, чи працюємо, товаришуємо з безсмертними, із безсмертними одружуємося, безсмертних мучимо і принижуємо. Ми збережемо у вічності свою сутність, згадуючи галактики, немов старі казки”.

Завдяки Христу ми стали такими цінними. Лише уявіть собі, що президент України вирішив поселитися в Жулянах. Наскільки зразу виросте цінність Жулян! Вони швидко перетворяться на елітний район м. Києва. Наскільки ж більш цінними стали ми, коли в нас поселився Христос! Не можна зневажати чи висміювати брата чи сестру, тому в них живе Христос, і хоча зараз ще не завжди видно, але прийде час, коли вони засяють Божою славою. Нам не можна зневажати і самих себе. Іноді коли ми втомлюємося, або в нас щось не виходить, ми схильні падати духом і думати що не на що не здатні. Але нам потрібно вірити Божій обіцянці, яка каже, що в нас живе Христос. Бог поселився в нас.

Зараз на Україні іде дуже активне і динамічне політичне та економічне життя. Країні дали безвіз. Почала нарешті зростати економіка. Хабарників і корупціонерів уже ловлять не поодинці, а цілими групами. Це все дуже приємні зміни. Українці не можуть дочекатися, коли ж вони нарешті будуть жити так, як у Європі. Але за цією метушнею нам важливо не пропустити більш головного. Усе пройде. А ми будемо жити у вічності, коли вже не буде землі, не буде такої країни, як Україна, і такої нації як українці. А ми все ще будемо жити. У фільмі “Падре Піо” священик наприкінці свого життя каже в молитві Богу такі слова: “Скільки дарів, скільки благодаті! … Ти прийшов щоб жити … у моєму тілі”.

Бог прийшов, що жити з нами. Яка це велика новина! Якби у вас був вибір – де ви хотіли б жити? Багато вибрали б Штати. Хтось Канаду – тому що там велика українська діаспора. Хтось вибрав би спокійне життя у Швеції. Але Бог прийшов і оселився у віруючих. Хіба це не велика новина! Ми живемо у час розірваних стосунків: між чоловіками і дружинами, між батьками і дітьми. Ми живемо у час самотності, не дивлячись що навколо нас так людно. І хіба не прекрасно знати, що Бог прийшов щоб перебувати з нами! Бог з нами, і Бог веде нас у житті Святим Духом, Він дає нам зрозуміти, що ми – Його улюблені діти, і що Він ніколи не залишить нас.
п. Яків