Вивчення Біблії: Проповідь “Збудуйте Мені святиню, де Я перебуватиму” (Вихід 25:1-9)

«Збудуйте Мені святиню, де Я перебуватиму»

Вихід 25:1-9

Ключовий вірш:
8 І нехай збудують Мені святиню, і перебуватиму серед них.

Сьогоднішнє слово говорить нам про те, що Бог хоче жити з нами. Не знаю, як ви, а я хочу бачити присутність Бога в своєму житті. Бувають моменти, коли здається, що час минув марно, і нічого з того, що ти робив, не мало значення. Я в такі моменти запитую: Боже, де Ти? Прийди і зроби щось! Я хочу бачити, як Ти дієш. І добра новина в тому, що Бог спас нас не для того, щоб кинути напризволяще. У Нього є великі плани і надія для нас. І сьогодні ми поговоримо про те, що Бог хоче прийти в життя кожного і посісти там своє місце.

Коли я збирався йти готувати цю проповідь, сталася одна проблемка. Через мою незграбність по нашій кухні розтеклося півлітра молока, що немало засмутило мою дружину. Я знав, що я повільно готую проповіді, тому хотів втекти з дому поскоріше, але я не побіг відразу, а залишився ще на деякий час і допоміг прибрати. Це при тому, що я міг послатися на поважну причину і втекти! Чому я це зробив, а не залишив цю справу дружині? Тому що мені з цією людиною ще жити разом. Коли ти хочеш жити разом з кимось, тоді треба не лише очікувати, що ця людина вирішить твої клопоти. Треба бути готовим віддавати. Чому розвалюється більше половини сімей? Саме з цієї причини. Тому що люди починають жити разом з єдиною метою: задовольнити себе. Є такий жарт: одружуватися треба обов’язково, бо не у всьому можна зробити винним уряд. Але так не виходить життя разом. Навіть якщо це життя під одним дахом. Є сім’ї, які живуть разом, але ніби розділені стіною. Різні думки і цінності, небажання зрозуміти і підтримати одне одного, тільки викачування одне з одного чогось потрібного собі. Це маленька репродукція пекла. І Бог пропонує нам щось зовсім протилежне. Бути християнином означає постійно вчитися жити разом. Вчитися у того, хто досягнув у цьому ідеалу – у триєдиного Бога.

1) Приношення.

Прочитаємо вірші 1 і 2:

1 А Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 Промовляй до Ізраїлевих синів, і нехай вони візьмуть для Мене приношення. Від кожного мужа, що дасть добровільно його серце, візьмете приношення для Мене.

Бог хотів побудувати місце, де б Він жив поміж Свого народу. І Він міг би сказати слово, і з’явився б палац на колесах. Але Він так не зробив, а, натомість, навчав ізраїльтян, що означає жити разом.

По-перше, для цього треба щось віддати. Це те, про що ми говорили на початку. Хоча Ізраїльтяни ходили по пустелі, вони не були бідними. Коли вони виходили з Єгипту, Бог підказав їм і створив умови, щоб єгиптяни віддали їм плату за багаторічну працю, забрали у єгиптян досить майна та грошей. Те все не було їм потрібне в пустелі, де немає навіть магазинів. Їжу Бог давав їм з неба, про одяг і взуття теж дбав Бог. Але вони продовжували тягнути з собою великі пакунки в надії, що колись це згодиться. Вони не знали, що фактично все покоління не увійде до Ханаану, а помре в пустелі. Ось що вони тягнули (вірші 3-7):

3 А оце те приношення, що візьмете від них: золото, і срібло, і мідь,
4 і блакить, і пурпур, і червень, і віссон, і козина вовна,
5 і шкурки баранячі, начервоно пофарбовані, і шкурки тахашеві, і дерево акацій,
6 олива на освітлення, пахощі до оливи намащення, і пахощі для кадила,
7 і каміння оніксове, і каміння на оправу до ефоду й до нагрудника.

Багато всього. Особливо мене дивує дерево акацій, бо в моєму селі ті акації на кожному кроці. Вони тягали з собою по пустелі 5-метрові акацієві дошки. Мабуть, смішно виглядав цей караван. Іде дружина, тягне на собі двох дітей і вузлик поклажі, а за нею чоловік – тягне дошки. “Давай швидше, бо відстанемо! – Мені що, акацію кинути?”. Може, вони думали, що в тому щасливому краї, куди Бог їх вів, не буде дощок? Як часто люди тягають з собою по життю різні “потрібні речі”, в надії колись ними скористатися. Найдивніше, коли збирають кошти і одяг собі на похорон. І це обтяжує їх.

Біблія пропонує інший підхід. Вона пропонує інвестувати те, що ми тягнемо, у розвиток стосунків з Богом. Хочеш хороші стосунки – інвестуй в них. Хочеш хороші стосунки з Богом – інвестуй свій час, сили і майно в це. Вивчай, що каже Біблія, молися, змінюй свої звички і свідкуй іншим. Коли ти робиш свій вклад, стосунки поглиблюються.

По-друге, приношення – справа добровільна. Давайте ще раз звернемося до 2-го вірша:

2 Промовляй до Ізраїлевих синів, і нехай вони візьмуть для Мене приношення. Від кожного мужа, що дасть добровільно його серце, візьмете приношення для Мене.

“Що дасть добровільно його серце”. Коли Соломон будував храм, він обклав весь народ рівномірною повинністю. Це призвело до розколу царства після його смерті. Приймаючи пожертви на будівництво скінії, Бог не обклав усіх податком. Це мало бути добровільним. Ніхто не може заставити тебе побудувати хороші стосунки, якщо ти того не хочеш. Щоб стосунки різних особистостей були сталими, має бути певний порядок. Є дві альтернативи, як такий порядок побудувати. Перший варіант – це примус і страх. Другий – це любов і вдячність. Без Бога другий варіант тяжкоздійсненний, тому в світі більше практикується перший. Якщо ти вивчаєш Біблію і молишся, бо тебе заставляє твій учитель Біблії, ти зможеш побудувати стосунки з учителем Біблії – по першій моделі. Щоб мати стосунки з Богом, треба самому прийняти таке рішення. Я сам буду читати Біблію — може потроху, але регулярно і з розмірковуванням. Я сам виділятиму час для молитви — і в молитві не тільки говоритиму, а й слухатиму, що Бог говорить в моєму серці. Тому я хочу закликати вас, кожного, відповісти зараз собі на два питання: “Чи хочу я мати особисті стосунки з Богом?” і “Що я сам роблю для цього?”.

8-й вірш каже:

8 І нехай збудують Мені святиню, і перебуватиму серед них.

2) Деталі: образ небесного

В житті велике значення мають деталі. Кажуть, що до одруження більшість чоловіків навіть не уявляє, що молоко можливо поставити в холодильник неправильно. Але в подружньому житті дрібниці починають грати вирішальну роль, і від того, на який бік тюбика ти натис, щоб видавити зубну пасту, може виникнути суперечка, а від неї залежати продуктивність цілого дня. Тому зараз ми поговоримо про деталі.

Прочитаємо вірш 9:

9 Як усе, що Я покажу тобі будову скинії та будову речей її, і так зробите.

І далі, з 10-го вірша, Бог дає дуже деталізований проект конструкції і наповнення скінії. У цьому розділі говориться про ковчег (10-22), стіл для хліба (23-30) і свічник (31-39). І в кінці розділу Він ще раз говорить:

40 І дивись, і зроби за тим зразком, що тобі показувано на горі.

Було б цікаво і корисно розгорнуто повивчати кожен елемент, але зараз, за браком часу, я б хотів, щоб ми звернули увагу на інше. Якщо Бог дає таке детальне описання, значить ці деталі для Нього дуже важливі. І не тому, що Йому просто так захотілося. Те, що говорить Бог, завжди має значення.

Послання до Євреїв 8:5 говорить:

Вони служать образові й тіні небесного, як Мойсеєві сказано, коли мав докінчити скинію: Дивись бо, сказав, зроби все за зразком, що тобі на горі був показаний!

Скінія, яку Бог сказав побудувати, була образом того, що Бог показав Мойсеєві на горі. Через неї Бог хотів дати нам розуміння того, як влаштовані речі небесні. Через фізичні дії, які проводилися в скінії, Бог показав, що має відбуватися в духовному житті того, хто живе з Богом.

Ось схема скінії:

Спочатку – вхід. Це було нетипово для святилищ того часу. Як правило, вони не були обгороджені. Але двір скінії мав чіткий вхід і не можна було туди зайти іншим чином. Це показувало, що до Бога можна приходити лише Його способом, а не як тобі захотілося. Тобто, необхідно прийняти, що Він тут головний, Він видає правила, а я маю тим правилам скоритися.

Далі – алтар, на якому спалювалися жертівні тварини. Без жертви неможливо отримати прощення. Для нас жертву приніс сам Бог на хресті Ісуса Христа. Щоб грішник міг прийти до Бога, потрібна підстава для пробачення. Те, що Ісус вже заплатив за наші гріхи, дає нам гарантію того, що Бог нас пробачив.

Потім – чаша, в якій треба омити руки і ноги. Після пробачення має бути очищення. Після того, як ми прийняли Христа, треба викинути минулий бруд зі свого життя. Наприклад, коли я прийняв, що Ісус помер саме за мої гріхи, наступний мій крок до Бога полягав у тому, щоб викинути накопичені доти порножурнали. Тоді я зміг рухатися далі. В обхід умивальника шляху немає.

І після умивальника можна зайти до Святилища. Це могли робити тільки священники. В Новому Заповіті говориться, що всі віруючі є священниками. Не окремі служителі, а всі віруючі покликані бути в Божій присутності. Бути близько до Його думок і бажань, а не блукати десь на периферії.

В Святилищі є стіл з показним хлібом, свічник і стіл для кадіння. Тут можна говорити довго, але коротко – це три складові духовного життя: стіл з хлібом – то духовна їжа, якою для нас є слово Боже, свічник – це символ Святого Духа, який наставляє нас на всяку правду, а стіл для кадіння – символізує молитву. Молитва, слово Бога і Святий Дух, що живе в нас – от що необхідно, щоб жити в Божій присутності.

А далі – завіса, і за нею – Святе Святих, місце перебування самого Бога. Туди міг заходити лише первосвященник, один раз на рік, принісши жертви як за гріхи народу, так і за свої гріхи. Кришка ковчега звалася престолом благодаті. Благодать – це кульмінація стосунків з Богом. Це те, що Бог хоче здійснити в нашому житті.

Як бачимо, через ці деталі Бог свого часу натякав на важливі істини, які відкрилися з приходом Месії. До Євреїв 9:9-14 говорить про скінію:

9 Вона образ для часу теперішнього, за якого приносяться дари та жертви, що того не можуть вдосконалити, щодо сумління того, хто служить,
10 що тільки в потравах та в напоях, та в різних обмиваннях, в уставах тілесних, установлено їх аж до часу направи.
11 Але Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, цебто не цього втворення,
12 і не з кров’ю козлів та телят, але з власною кров’ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення.
13 Бо коли кров козлів та телят та попіл із ялівок, як покропить нечистих, освячує їх на очищення тіла,
14 скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому!

Молюся, щоб кожен з нас будував особисті стосунки з Богом по образу, який Бог показав нам через конструкцію скінії.

3) Храм Божий: тоді і зараз

Я не зупинятимуся детально на самих деталях проекту скінії, бо з історичних причин ми не будемо цих речей будувати. Натомість ми маємо будувати дещо інше. Слово Боже говорить:

Хіба ви не знаєте, що ваше тіло то храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви маєте, і ви не свої? (1Кор.6:19)

В Старому Заповіті люди ходили в храм. Зараз, хоча ми ходимо в храм для спільних зібрань, насправді храм ходить за нами, куди б ми не пішли. Наше тіло має бути храмом Бога, місцем Його проживання. Тому ми в присутності Бога не тільки, коли сидимо в церкві, а і тоді, коли ми вдома. Коли ми на роботі чи на навчанні спілкуємося з колегами. Коли ведемо лілову чи соціальну активність. Коли сидимо за кермом автомобіля. Коли лазимо в інтернеті. Коли просто гаємо час. Навіть коли спимо. Що б ми не робили, Бог каже: дай Мені місце в цьому, і Я буду перебувати з тобою і покажу тобі свою славу, свою правду і любов. У 1Сол.5:9,10 сказано:

9 бо Бог нас не призначив на гнів, але щоб спасіння одержали Господом нашим Ісусом Христом,
10 що помер був за нас, щоб, чи пильнуємо ми чи спимо, укупі з Ним ми жили.

Біблія, зокрема Новий заповіт, багато говорить про те, як має поводитися християнин в храмі, в сім’ї, на роботі. Які слова ми маємо говорити, а від яких утримуватися. Які справи робити активно, а від яких триматися подалі. Яке ставлення ми маємо формувати до тих чи інших речей. Читаючи Біблію, ми знаходимо, як наповнити присутністю Бога свою сім’ю, роботу, церкву. Ми зможемо побудувати нову країну, де крутим вважатиметься не обдурити і накрасти, а робити добрі справи на славу Бога.

Скінія була для Ізраїлю нагадуванням і підтвердженням, що Бог перебуває з ними. Коли ми слухаємо Бога і будуємо своє життя за Його словом, ми теж можемо бачити, як Бог перебуває з нами і як наше життя робить Його присутність очевидною. Молюся, щоб кожен з нас зробив особисте добровільне рішення будувати житло для Бога в своєму житті. Хай Бог прийде, перебуває в житті кожного з нас і робить свою присутність явною.

п.Ной