Вивчення Біблії: Проповідь “Перш ніж день Господній настане” (Малахії 4:4-6)

Перш ніж день Господній настане

Малахії 4:4-6

Ключовий вірш 6 : “І приверне він серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків, щоб Я не прийшов, і не вразив цей Край прокляттям!”

Сьогодні ми вивчаємо епілог книги Малахії. Все доходить до свого кінця. Але важливо не просто дійти кінця, а підбити підсумки. Ми розглядали декілька непростих питань, які виникали у віруючих. Але сьогодні поговоримо про таке важливе питання, про яке дехто не хоче і думати.

Колись Еклезіаст довго розбирав життєві парадокси і врешті виніс висновок:

Екл.12:13 Підсумок усього почутого: Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині!

Так само і Малахія, розібравши всі суперечки з Богом, робить висновок, як можна розв’язати всі вузлики проблем:

4 Згадайте Закона Мойсея, Мого раба, що йому наказав на Хориві устави й права щодо всього Ізраїля.

Малахія нагадує про те, що Бог дав фундаментальні постанови через Мойсея. Звісно, перед нами виникають проблеми, яких в ті часи не існувало, наприклад, пандемія. Але і вічні і нові питання ми можемо вирішити, коли досліджуємо, що Бог дав у Біблії. Це надійна етична основа для правильних рішень. Малахія говорить про устави і права. Тут в оригіналі стоять слова, які звучать як “חֹק” (ХОК) та “מִשְׁפָּט” (МІШПАТ). Слово “ХОК” має смисл границі, визначеня або ґайдлайну, інструкції, тобто, закон Мойсея указував, як правильно чинити.  Слово “МІШПАТ” – один з найважливіших термінів, коли йдеться про людське суспільство. Дуже прошу запам’ятати це слово, я сьогодні його багато вживатиму. В перекладі воно може звучати по-різному, як “закон”, “суд”, “присуд”, “правосуддя”, “заповідь”, а також “звичай”. Фактично воно означає “правильний порядок речей”, або такий порядок суспільства, коли всім живаться добре. Якщо ви будете досліджувати Старий Заповіт, ви побачите, що найчастіше Бог картає царів чи народ саме за те, що вони порушили МІШПАТ. МІШПАТ – це те, до чого треба прагнути всякій людині. Можна жити за законами, але якщо твоєю метою не буде МІШПАТ, життя буде не раєм, а пеклом. Є такий термін: “італійський страйк”, – коли всі на робочому місці, але виконують закони і за правила настільки прискіпливо, що це сповільнює або робить неможливою саму роботу підприємства. У 2010 році такий страйк на кар’єрі в Полтавській області зменшив ефективність підприємства на 40%. Наше служіння Богу теж може стати таким, якщо ми дотримуємося “ХОК”, але ігноруємо “МІШПАТ”. Малахія нагадує: зверніться до закону Мойсея, де вже написано, що робити і заради чого робити, і тоді всі ваші питання знайдуть рішення.

Інколи сучасні люди кажуть, що Біблія вже не актуальна, бо їй тисячі років, а у нас тут прогрес і таке всяке. І дійсно, в той час більшість людей були скотарями чи землеробами, а зараз більшість працює на комп’ютерах, не виходячи з дому. Але принципи МІШПАТу не змінилися, і мудрість Божого слова все ще здатна нас наставити в тому, як побудувати гармонійну спільноту.  Ісус теж говорив, щоб ми перебували в Його слові, і тоді будемо справжніми Його учнями (Івана 8:31). А як буде видно, учні ми чи ні? Коли матимемо любов між собою (Івана 13:35) – тобто, побудуємо у своїй спільноті МІШПАТ.

Інколи може прийти думка: а чому Бог дав нам книгу, а не щось більш відчутне? Людей часто приваблює щось більш ефектне, наприклад, благодатний вогонь чи катання по підлозі, чудесні зцілення чи воскресіння з мертвих. Один брат якось сказав, що по його молитві Бог воскресив мертвого. Але потім додав, що точно не знає, чи та людина була мертвою. Звісно, чудеса Бог теж робить, але як основу Він дав нам слово. Не думали, чому так?

У притчі про багатого та Лазаря, яку розповів Ісус, головні герої помирають, і попадають в потойбіччя: Лазар попадає на лоно Авраама, а багатий – до пекла. Переконавшись, що в пеклі погано і полегшення він не зможе здобути, він хоче застерегти своїх братів, щоб і вони не попали до нього. Ймовірно, він боявся, що з їх появою його страждання збільшаться, адже він своїм прикладом сприяв тому, щоб і вони жили безбожно. Він просить Авраама послати Лазаря, щоб попередив їх. Після цього відбувся такий діалог:

Лук.16

29 Авраам же сказав: Вони мають Мойсея й Пророків, нехай слухають їх!

30 А він відказав: Ні ж бо, отче Аврааме, але коли прийде хто з мертвих до них, то покаються.

31 Йому ж він відказав: Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, не йнятимуть віри!

Вчені кажуть, що ми більшу частину інформації отримуємо через очі. Але процес мислення все ж відбувається через мову. Тому саме слово, саме текст необхідний для того, щоб направити наше мислення в правильне русло. І якщо ти не приймаєш тих ідей, які Бог передав тобі в Біблії, то коли на твоїх очах сухі кістки обростуть м’ясом і шкірою, а тоді піднімуться і почнуть щось говорити, ти подумаєш: “Це ж треба, які в природі бувають випадковості”. Твоє ставлення до слова, до ідей, визначить все інше. Тому Бог дав нам не мультфільм, не канал в інстаграмі, а книгу.

Слово “Згадайте” зустрічається на сторінках Святого Письма не один раз. Бог в курсі того, що ми – великі забуваки. Ми теж маємо бути в курсі, і тому пригадувати і нагадувати собі та один одному те, що нам сказав Бог.

Подивіться 5-й вірш:

5 Ось Я пошлю вам пророка Іллю, перше ніж день Господній настане, великий й страшний!

Бог завжди допоможе нам згадати про Нього, і тому посилає Своїх слуг. Тож до настання Господнього дня він обіцяє послати пророка Іллю з особливим дорученням. Ми вже вивчали, що Господь обіцяв прийти і переплавити свій народ, щоб відділити від них все погане. Це станеться зненацька, Бог не відкрив, коли саме, але це не значить, що Бог хоче, щоб ми не були підготованими. Навпаки, тут він обіцяє послати Іллю, який допоможе нам підготуватись.

Чому саме Ілля, давайте подумаємо пізніше. А зараз подивімось, яке особливе доручення Бог йому дасть. Про це говорить 6-й вірш:

6 І приверне він серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків, щоб Я не прийшов, і не вразив цей Край прокляттям!

Ми могли очікувати чогось релігійно-піднесеного, наприклад: “наверне всіх до Бога”, або “відверне від зла і наставить на добро”. Але тут говориться про те, що він наверне серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків. І з точки зору Бога це справа надзвичайно важлива: якщо це не буде зроблено, то Бог вразить Край прокляттям. Слово, яке в перекладі звучить як “прокляття”, означає буквально “тенета” (חֵרֶם), тобто пристрій, за допомогою якого ловлять птахів чи дрібних тварин. Нажаль (хоча для мисливців – на щастя), тварини не розповідають своїм дітям, як уникнути пасток, і тому їх можна ловити з покоління в покоління тими ж самими пристроями. У людей же не так, батьки можуть багато чого навчити своїх дітей. Для цього потрібні лише дві речі: бажання розповідати і бажання слухати. І Біблія багато говорить про те, як батькам треба ставитись до дітей.

Коли Бог покликав Авраама, Він сказав про нього такі слова:

Бут.18:19 Бо вибрав Я його, щоб він наказав синам своїм і домові своєму по собі. І будуть вони дотримуватися дороги Господньої, щоб чинити справедливість та право, а то для того, щоб Господь здійснив на Авраамові, що сказав був про нього.

Бог поклав на Авраама завдання наставити своїх синів на дорозі Господній. Ми любимо думати про стосунки з Богом як щось особисте, направлене на покращення мого життя. Але Бог співпрацює з нами в тому, щоб і наступні покоління могли мати такі стосунки з Ним. Тому, коли Бог через Мойсея вивів Ізраїль з єгипетського рабства і дав їм закон, Він сказав їм таке:

Повт.11

18 І покладете ви ці слова Мої на свої серця та на свої душі, і прив’яжете їх на знака на руці своїй, і вони будуть пов’язкою між вашими очима.

19 І будете навчати про них синів своїх, говорячи про них, коли ти сидітимеш у домі своїм, і коли ходитимеш дорогою, і коли лежатимеш, і коли вставатимеш.

20 І ти понаписуєш їх на бічних одвірках дому свого і на брамах своїх,

21 щоб дні ваші та дні синів ваших на землі, яку Господь присягнув був батькам вашим дати їм, були такі довгі, як дні неба над землею.

Дуже гарно це підсумовано в 77-му Псалмі:

Пс.77

3 Що ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам,

4 того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив!

5 Він поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам завідомити про них синів їхніх,

6 щоб знало про це покоління майбутнє, сини, що народжені будуть, устануть і будуть розповідати своїм дітям.

7 І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть.

8 І не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.

Одним словом, Бог дуже зацікавлений тим, щоб батьки говорили дітям важливе, особливо про Божі дивовижні справи. Від цього залежить дуже багато. У Біблії ми бачимо приклад царя Давида. Його власний батько не приділяв йому уваги. І хоча Давид виріс людиною по Божому серцю, який зміцнив царство і переміг ворогів, виховати власних дітей він не зміг, що стало найбільшою його проблемою. Друга половина його життя – це постійні проблеми з дітьми, де були і підступи, і зґвалтування, і проливалась кров.

Нажаль, між поколіннями завжди існує розрив. Старші завжди вважають, що молоді – зіпсовані, а молоді – що старші нудні і відсталі. Читав, що один американський музикант в молодості вперше приїхав до Лондона виступати. Але там його ніхто не знав, і треба було якось продати квитки. Рекламна кампанія була геніальною. Щодня в час пік фургончики з рекламою концерта виїздили на найбільш навантажені перехрестя і там ніби “ламалися”, заважаючи проїзду. Повертаючись додому, батьки сварили того рокера, через якого простояли купу часу в заторі. Діти слухали і думали: “Якщо батькам цей хлопець не подобається, значить він класний”. Концерт був заповнений молодими людьми. Ми дійшли до того, що замість любові і допомоги між поколіннями є ворожнеча. Існує така книга для підлітків: “Як жити з батьками і не збожеволіти”. Є також книга для батьків: “Як виховати підлітка і не збожеволіти”.

В СССР як правило дітей рано здавали в садочок, бо батькам треба було працювати. Тому дітей виховували не батьки, а система. Система байдужа до дітей, тому вчила їх не тому, що насправді цінне, а тому, що говорила правляча партія. Потім, коли СССР розвалився і сюди прийшов вільний ринок, батькам стало важливо заробляти гроші, а на дітей не було часу. Потім прийшла цифрова епоха, коли замість того, щоб віддати свій час дитині, стало можна дати їй ґаджет, щоб вона залипла і не заважала мені тратити час на себе. Завдяки технічному прогресу ігнорувати дітей стало легше. Таким чином виростають покоління сиріт, які живуть з власними батьками. Нерідко такі діти мають різні психологічні чи розумові проблеми. Вони можуть мати проблеми з самоідентифікацією, чесністю та вірністю. Будувати МІШПАТ їм важко. В такому краї поширюється корупція і бідність. Навіть від віруючих можна почути, що хочу служити Богу, але діти заважають. А Бог через Малахію нам говорить: серце батьків має повернутися до дітей, інакше весь край чекає пастка. Батьки мають передати дітям все найкраще, що Господь їм дав чи чому навчив. На батьках лежить відповідальність за те, чи будуть їхні діти знати слово Боже чи ні.

Щодо дітей, то вони теж навчилися у батьків, як можна не віддавати серце. Але Біблія закликає дітей слухатись і шанувати батьків. Якщо так робите, будете жити довго і в мирі. Діти, у батьків можна багато чого навчитись, бо вони вже були у вашому віці, а ви у їхньому – ще ні.

І от тепер я хотів би, щоб ми подумали про Іллю. Ісус говорив, що Іван Христитель був тим Іллею, який мав прийти і все приготувати. Але це було сказано, коли Ісус розповідав конкретно про Івана, а не тлумачив Малахію. Пам’ятаєте, як у посланні Апостола Івана про антихриста говориться?

1Iван.2:18 Діти остання година! А що чули були, що антихрист іде, а тепер з’явилось багато антихристів, з цього ми пізнаємо, що остання година настала!

Виявляється, антихрист не обов’язково один, їх може бути багато, – це всі, хто живе тим же духом. Так само і Ілля може бути не один, а багато. Кожен, хто робить ту ж справу, може бути Іллею. Але давайте подивимось, що ж робив сам пророк Ілля. Він жив і служив за часів царя Ахава та цариці Єзавелі. Цар і цариця робили багато зла, і Ілля сварив їх за це, а вони намагалися його знищити. У служінні Іллі виділяються два періоди, Перший інколи називають піротехнічним, бо Ілля дуже любив зводити вогонь з неба. Він поспішав зробити щось тут і зараз, і для цього влаштовував видовищні зібрання для великої кількості людей. Одного разу, звівши з неба вогонь, він у присутності народу переміг 400 служителів ідола Ваала. Здавалося, ідолопоклонство переможено і народ тепер почне шанувати справжнього Бога і коритись закону, – але ні, натомість Іллі довелося тікати від гніву цариці, і ніхто з народу за нього не заступився. Тоді Ілля дійшов до Божої гори і зустрів самого Бога, який прийшов до нього не в урагані чи землетрусі, а у віянні тихого вітру. З того моменту в житті Іллі починається другий період. Замість гучних публічних справ він відкриває школу пророків. Туди приходять дивні хлопці, які і толком подбати про себе не вміли і часто скиглили, але всі вони хотіли знати Бога і служити Йому. Ілля став їх вчити. Іншими словами, він зайнявся тим, щоб передати Боже слово наступному поколінню. І чи не для цієї справи Бог через Малахію обіцяє послати Іллю? Привернути серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків. Передати Боже слово наступному поколінню.

Богу нічого не варто просто говорити з неба. Але Він діє не так. Він діє через своїх слуг, які передають Боже слово наступному поколінню. Саме так Боже слово дійшло і до нас. Якщо зайти в магазин християнських книг, можна побачити, що сучасних християн дуже цікавить питання, як реалізувати себе, зрозуміти і розвинути свої дари. Безумовно, це хороша справа, і цим треба займатись. Але нам потрібна ще ота зміна, яка сталася у Іллі після зустрічі з Богом. Нам треба зрозуміти,як важливо передати Божу істину наступному поколінню. Наші діти та наші учні мають дізнатися про Бога через нас. Ісус поставив Церкву, щоб виховувати учнів – і таким чином діяти для передачі Доброї звістки наступному поколінню.

Я мушу визнати, що довгий час я дуже недбало ставився до того, щоб навчати своїх дітей. Тому інколи доводиться заново вчити їх елементарним речам. Звісно, я так собі не говорив, але було таке відчуття, що я не зможу нічого робити, якщо буду дуже витрачати час на них. Та й спілкуватися з комп’ютером якось легше, ніж з живими людьми. Але Боже слово заставляє міняти свої погляди і цінності. Ми з дітьми стали щоранку читати Біблію. Інколи я пропускав, бо проспав і треба кудись поспішати, і тоді діти питають: “Чому ми сьогодні не читали?”. Відповідаю, що я зробив неправильно, бо цінувати цей час спілкування про Боже слово важливіше, ніж підшукувати собі виправдання.

Чим можна виміряти успіх служіння Іллі? Коли Бог забирав його на небо, його учень Єлисей виразив своє найбільше бажання:

2Цар.2:9 І сталося, як вони перейшли, то Ілля сказав до Єлисея: Проси, що маю зробити тобі, поки я буду взятий від тебе! І сказав Єлисей: Нехай же буде на мені подвійний твій дух!

Він хотів жити тим же духом, який бачив у Іллі, тільки ще сильніше. Чи є у вас той, хто скаже: “Нехай же буде на мені подвійний твій дух”? 

Хай Бог дасть нам повне розуміння, що ми маємо передавати Боже слово наступному поколінню, щоб наш край був готовий до дня Господнього, коли насліднки нашого вибору принесуть свої відповідні плоди.

(п. Ной)