head
Університетська Біблійна Співдружність

Вивчення Біблії: Проповідь “Блаженний хто не спокуситься” (Від Матвія 11:1-19)

Блаженний хто не спокуситься

Від Матвія 11:1-19

Ключовий вірш 11:6 : “І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме!”

Якщо ви пам’ятаєте, у 3-ій розділі почалося служіння Івана Христителя. В пустині юдейській він проголосив: «Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне!» (2) Служіння Івана набирало обертів, так що вся країна виходила до нього. Однак уже під кінець цього розділу, Іван сказав: «йде по мені, потужніший від мене» (11). Після того, як Ісус прийняв хрищення, почалося Його служіння. Коли почалося служіння Ісуса, служіння Івана було у розквіті. Сьогодні ми знову зустрічаємо ці два служіння. Але ситуація змінилася. Іван Хреститель знаходився у в’язниці, і його служіння закінчувалося. В той же час Ісус проповідував із силою та владою, і Його служіння набирало обертів. Але тут стикається не лише два служіння. Стикається два різних погляди на Месію. Іван Хреститель вважав, що Месія має принести в наш  світ справедливіть. В той же час Ісус служив багатьом людям, уздоровлюючи їх фізичні та духовні хвороби. Це було не те, чого очікував Іван Хреститель. Це розчаровувало Івана. Як же Ісус допоміг йому? Ісус показав йому, що Месія робить саме ті справи, які і має робити Месія, саме так, як було передбачено у Писанні. Якщо Іван засвоїть цей урок, то буде блаженним. Цей уривок про діла Месії важливий і для нас з вами. Чи є у Вас очікування від Ісуса, які не засновані на істині та не відповідать Божому слову? У християнського евангеліста та письменника Раві Захаріаса є книга, яка називається: «Християнство, що не виправдало сподівань». Якщо у нас є такі очікування, то християнство їх не виправдає, і ми розчаруємося. Давайте навчимося у Ісуса, які діла прийшов виконати Месія. Давайте навчимося бачити як Бог працює, щоб і ми були блаженними.

Перше, діла Месії. Подивіться на 1-ий вірш: «І сталось, коли Ісус перестав навчати дванадцятьох Своїх учнів, Він звідти пішов, щоб учити, і по їхніх містах проповідувати». Ісус вибрав учнів і послав їх на проповідь. А потім і Сам пішов проповідувати та навчати по містах. Його служіння процвітало. Про ці дії Ісуса почув Іван Хреститель, який знаходився у в’язниці. І що він сказав? Він сказав: «Ісус – це Месія, Він робить те, що і має робити»? Ні, він сказав не так. Він послав своїх учнів до Христа запитати: «Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?» Насправді дуже дивно почути таке запитання від Івана Хрестителя. Адже він особисто представив Ісуса людям як Месію! Однак схоже на те, що тепер Іван був уже не був так впевнений в тому, ким є Ісус. Але давайне попробуємо зрозуміти Івана. Він знаходився у в’язниці. Він попав туди тому що дорікав царю Іроду за те, що той чинив перелюб. Ми не знаємо, скільки Іван там уже просидів на час, про який розповідається у сьогоднішньому уривку – можливо близько року. Іван вірив, що Ісус має осудити Ірода. Коли Він представляв Ісуса Ізраїлю, то сказав: «У руці Своїй має Він віячку, і перечистить Свій тік: пшеницю Свою Він збере до засіків, а полову попалить ув огні невгасимім» (3:12) Можливо він надіявся на те, що Бог підсмажить Ірода за його злі вчинки, як ми вранці підсмажуємо тости. Але схоже на те, що Іроду це просто зійшло з рук. Ісус ніяк не покарав Ірода. А в той же час Іван Хреститель, який жив так жертовно і свято, помирав у в’язниці. Можливо саме тому Іван почав сумніватися. Тут ми бачимо, що навіть великий Божий слуга Іван страждав через несправедливість цього світу і через те, що про нього забули. Іноді великі слуги Бога здаються нам свого роду небожителями, які ніколи не страждають. Але це не так – навіть Іван Хреститель страждав.

Іван зробив вірно, що зі своїми сумнівами прийшов до Ісуса. Яким же чином Ісус допоміг Івану? Ісус не сказав: «Вибач, я тебе навіть не відвідав у в’язниі. Я особисто розберуся з Іродом». Подивіться на вірші 4-5: «Ісус же промовив у відповідь їм: Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви чуєте й бачите: Сліпі прозрівають, і криві ходять, стають чистими прокажені, і чують глухі, і померлі встають, а вбогим звіщається Добра Новина…» Ісус звернув увагу учнів Івана з їх учителя, який знаходився у в’язниці на діла Месії. А що ж робив Месія? Месія особисто допомагав людям. Якось до Нього підійшов прокажений. Він не був впевнений, що Ісус захоче мати з ним справу. Більше того, в той час ця хвороба вважалася нечистою та невиліковную. Але Ісус уздоровив його! (8:1-4) Якось до Ісуса принесли паралізованого. Ісус пробачив йому гріхи, потім уздоровив його і той пішов додому пішки. У натовпу людей, який це бачив, перехопило подих (9:1-8). Іншим разом до Ісуса привели двох сліпих. Як ви думаєте, що Ісус їм зробив? Ісус дарував їм зір! (9:27-31) Ісус навіть воскресив дочку одно старійшини із синагоги (9:18-26).

Ісус не просто сказав: «Так, Я – Месія». Він відповів: «Подивіться на Мої діла». Саме ці діла доводять те, що Ісус був Месією. Ісус робив те, що міг робити лише один Бог. І Він діяв у повній відповідності до Писання. В книзі Іс.35:5-6 написано «Тоді то розплющаться очі сліпим і відчиняться вуха глухим, тоді буде скакати кривий, немов олень, і буде співати безмовний язик…» Ісус допомагав їм повірити, що Він є Месія – Його діла, підкріплені Писанням, доводили це. Це було не те, чого очікували люди, але це було правдою. Діла Христа – це не були політичні реформи чи встановлення соціальної справедливісті чи економічного процвітання. Діла Ісуса – це персональна турбота про окремих людей, які були серйозно хворі і потребували опіки. Діла Ісуса – це проповідь Євангелія. Ісус звіщав вбогим Добру Новину. У цього полягало головне служіння Месії. Він прикладав для цього неймовірні зусилля, і навіть помер заради цього.

Далі Ісус сказав: «І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме!» (6) Тут Ісус каже Івану, що тому потрібно прийняти діла Месії. Так, при цьому його очікування не виправдаються, зате він буде благословенним. Тут ми розуміємо, що людина, яка наполягає на виконанні власних очікувань, може спокуситися. Коли наші очікування не збуваються, ми впадаємо у депресію. Що нам робити? Залишити свої очікування, і прийняти Христа таким, Яким Він є. Не таким, Яким нам хотілося б, а таким, яким Він є насправді. Так, це не легко. Але це одне приносить блаженство.

Одні люди очікують, що Христос зробить їх успішними у всіх сферах свого життя. Але на ділі виявляється не успіх, а біль та страждання.

У своїй книзі «Ісус, Якого я не знав» Філіп Янсі розповідає про японського християнського письменника Ендо. Він виріс у християнській сім’ї, в Японії – країні, де християн менше 1%. Ровесники постійно насміхалися над ним та його «християнсвом». Пізніше він переїхав у Францію, надіючись у цій християнській країні знайти розуміння. Але і там насміхалися над ним, називаюся його «вузькооким япошкою». Його не прийняли ні дома, ні у Франції – Едно почав втрачати віру. Християнство здавалося йому релігією переможців – він читав про Священну Римську Імперію, хрестові походи, розглядав фото величних соборів. Але на ділі він зустрів неприйняття. Тоді він відправився в Палестину, щоб більше дізнатися про Ісуса. Там він зробив несподіване для себе відкриття: виявляється Ісуса також не приймали, над Ним насміхалися, більше того – переслідували. Він зрозумів, що Ісус, як ніхто інший, розуміє знедолених. Він знайшов такого Христа, Який відкриваєтсья в Біблії, а не якого придумав сам.

В уривку, який ми вивчали минулий раз, Ісус сказав: «І хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний» (10:38) Ми покликані нести свого хреста та слідувати за Христом. У цьому є труднощі. Другі люди можуть очікувати, що Ісус принесе справедливість у наш світ: вижене корупціонерів, посадить за грати злодіїв. На Україні це серйозні комплексні проблеми. Ми створені за образом і подобою Бога, тому маємо відчуття справедливості. Ми хочемо справедливості. Іноді перед лицем несправедливосіт, ми запитуємо: «Чому Бог нічого не робить?» Бог хоче, щоб ми довіряли Йому. Не хвилюйтеся, Він наведе справедливітсь, але тоді, коли Він це запланував.

В Авв.3:17-19 написано:

  1. Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби,
  2. то я Господом тішитись буду й тоді, радітиму Богом спасіння свого!
  3. Бог Господь моя сила, і чинить Він ноги мої, як у лані, і водить мене по висотах! Для дириґента хору на моїх струнних знаряддях.

Ми не можемо зрозуміти усього, що відбувається з нами чи навкого нас. Але нам потрібно довіряти Богові, і тоді ми зможемо радіти. Найбільш важливо нам бачити те, що зараз робить Ісус. Часто справи цього світу заповнююєть нас і закривають від нас Божі діла. Тому давайте зупинимося у нашій щоденній біготні та згадаємо, що Бог недавно зробив. Бог благословив нашу конференцію «Ходіть і побачте». Усі учасники анкетування сказали, що конференція була корисна для них духовно. Згадайте зворушливі свідчення с. Наталки, с. Вероніки. Через цю конференцію Бог поставив нову групу учнів у нашій церкві. Недавно старійшини зібралися з ними і сказали їм: «Вам буде потрібно кожен тиждень писати свідчення!» Вони не відповіли: «Самі пишіть ваші свідчення!» Вони погодились писати свідчення щоб глибше розмірковувати над Божим словом! Нам потрібно підняти свої очі та побачити, що Бог зараз робить!

Друге, Месія в Божій історії (7-19). Коли учні Івана відійшли, Ісус звернувся до людей. Ці люди ще не так давно були послідовниками Івана Христителя. Вони пережили духовне пробудження через його служіння та проповідь. Ще тільки недавно вся та країна виходила послухати Івана. Люди вірили та розкаювалися. Вони відчували, що Боже Царство наблизилося. Але потім Івана ув’язнили, а офіційні духовні лідери того часу об’явили, що Іван одержимий демоном (11:18). Це завдало сильного удару послідовникам Івана. Вони, як і сам Іван, почали сумніватися. Вони забули, ким був Іван, і що Бог зробив через нього. Ісус хотів нагадати людям ким був Іван і що Бог зробив через нього. Він задав їм два риторичні запитання: «На що ви ходили в пустиню дивитися? Чи на очерет, що вітер гойдає його?» (7) Очерет, який гойдає вітер – це людина без системи цінностей і напрямку у житті. Іван точно не був таким! Він також не вдягався у м’які шати і не жив у царських палатах (8). Він вдягався в одяг із верблюжого волосся, а їв саранчу та дикий мед. Він жив дуже просто і чисто, життям, посвяченим Богові на служіння. Іван ніколи не пив вина. Хто з вас може похвастати тим, що ніколи не вживав спиртих напоїв? Він був пророком? Так, він був пророком. Пророк – це совість епохи, він передає людям Боже слово і готовий платити за це ціну. Іван не боявся говорити правду навіть злому царю Іроду, за що був вкинутий у в’язницю. Ісус назвав його навіть більшим від пророка. Життя Івана було коротким. Але він виконав те служіння, на яке Бог поставив його.

Ісус також звертав увагу людей на Царство Бога. Подивіться на вірш 11: «Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім той більший від нього!» Чому наймешний у Царстві Небеснім більший від Івана? Це каже про цінність та велич Небесного Царства. Іван був людиною Старого Заповіту. Він не був свідком смерті та воскресіння Ісува Христа. Він не був свідком сходження Святого Духа у день п’ятидесятниці. Але кожен з нас усе це знає. Коли ми приймаємо Христа, Він входить в наше життя Святим Духом і змінює нас у Свій образ. Ісус хотів, щоб люди побачили Царство і Месію, які прийшли.

Однак не всі люди зрозуміють духовне значення слів Христа. Подивіться на вірші 16-19. Слова Христа зрозуміють лише ті, хто смиренно слухає їх. Багато людей в поколінні Христа не прийняли Його. Коли звучить весела музика, то потрібно радіти і танцювати. Можливо, Вам сумно? Тоді можна поставити сумну музику – плачте! Але ті люди коли звучала весела музика, не раділи, але коли звучала сумна музика – не плакали. Іван жив святим життям – вони казали: «Він має демона». Ісус їв з митниками та грішниками – вони казали: «Він недостатньо святий». Вони мали багато вимог до Месії та багато очікувань. Однак Месія був не таким, як вони очікували. Тому вони не прийняли Його. Ці люди загинуть через свою впертість та духовну лінь. Вони навіть не захотіли розібратися в тому, Яким має бути Месія. У вірші 19б напискано: «І виправдалася мудрість своїми ділами». В той же час були люди, які розібралися. Вони жили при тих самих обставинах, мали ту саму інформацію, бачити те саме, що і всі, але вони прийняли Христа. Через таких людей Божа мудрість виправдується.

У цьому слові ми вчилися берегти віру у Христа, навіть якщо наші очікування не виправдовуються. Навіть коли у нас труднощі чи навіть страждання – нам не потрібно кидати віру. Ісус, Месія – у Якого ми вирімо, це Ісус, Який відкривається через Біблію. І нам потрібно вірити саме в такого Ісуса. Зараз багато християн хочуть жити добре лише в цьому світі. Але Бог покликав нас до Свого Царства. Коли у Вас труднощі чи сумніви – Вам потрібно вірити в Того Христа, Який відкриваєтья в Біблії і довіряти Богу. Тоді Ви будете блаженими. Амінь.


(п. Яків)