head
Університетська Біблійна Співдружність

Вивчення Біблії: Проповідь “Благослови, душе моя, Господа” (Псалом 103:1-22)

БЛАГОСЛОВИ́, ДУШЕ́ МОЯ, ГОСПОДА

Псалом 103:1-22

Ключовий вірш 103:2 : “Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі доброді́йства Його́!”

Брати, сестри, як добре, коли ми можемо зупинитись, оглянутись і згадати! Згадати Божі добродійства в нашому житті. Сьогодні ми святкуємо день подяки. Що значить що ми святкуємо день подяки? Тобто відділяємо день, щоб подякувати Богу. Невже ми можемо дякувати Богу лиш раз на рік? Ні, звісно ми маємо щодня дякувати Богу, а саме головне, що кожного дня нам є за що дякувати нашому Господу. Але святкуючи цей день ми хочемо його виділити, щоб згадати Божі добродійства для кожного з нас зокрема, для нашої церкви, для нашого народу.

На схилку років Давид пише 102 Псалом оглядаючись на своє життя. Які думки, які почуття наповнюють його? Він бачить Божу милість і добрість до себе, до свого народу, до всього всесвіту. Такий Господь – Він незрівнянно Величний і в той же час – дивовижно милостивий. Милість не проявляють до тих, хто її заслуговує, навпаки її проявляють до винуватих і недостойних. Давид знав, що він саме такий. І він не один такий. Але Бог був з ним зі Своєю милістю. І коли він це згадує і бачить, Давид не може стримати себе в хвалі Господу. Брати, сестри давайте і ми подивимось і згадаємо і будемо дякувати і благословляти нашого Господа!

Давайте прочитаємо вірші 1,2:

1 Давидів. Благослови́, душе́ моя, Господа, і все нутро моє — святе Йме́ння Його́! 2 Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі доброді́йства Його́!

До кого Давид найперше звертається, в бажанні благословити Господа? Цікаво, але він починає зі звернення до себе – до своєї душі і всього свого нутра. Благослови душе моя Господа! У цьому Псалмі Давид триччі звертається до своєї душі і раз до свого нутра (що є синонімом) з закликом благословити Господа, благословити Його Святе Ім’я. Так цікаво, в цьому Псалмі ми бачимо таке гаряче бажання Давида прославляти Бога. Він хоче щоб увесь всесвіт прославляв Бога. Взагалі в цьому Псалмі слово “весь” зустрічається аж 9 разів. Але Давид усвідомлює, що він має почати з себе.

Але є ще одне, до чого закликає Давид свою душу. Що це? Він каже:

і не забувай за всі добродійства Його!

Щоб не забувати, нам треба нагадувати собі. На жаль, ми дуже швидко забуваємо, те добро яке чинив нам Бог і знову починаємо сумніватись в Його любові. Та коли нагадуємо собі, то Бог наповнює наші серця хвалою і радістю.

Я пам’ятаю, як я недавно навернений готував своє життєве свідчення. Тоді, оглядаючись назад на своє життя я вперше побачив те, на що до цього просто не звертав уваги, бо не збирав те до купи: як Бог багато разів зберігав моє життя, від загибелі, бо в дитинстві і юнацтві я любив всілякі небезпечні пригоди, а також як багато разів Він кликав мене, щоб я повірив в Нього. І коли я це бачив, я усвідомлював дивовижну милість Бога до мене. Це смиряє тебе, коли ти згадуєш і бачиш незліченну кількість милостей Бога до тебе.

В Давида був величезний список з милостей і добродійств, які вчинив йому Бог.

Давайте подивимось на нього. Звісно, Давид не перераховує всі випадки, він те розділяє на групи. Подивіться вірші 3-5:

3 Всі провини Твої Він прощає, всі неду́ги твої вздоровля́є. 4 Від могили життя твоє Він визволя́є, Він милістю та милосердям тебе корону́є. 5 Він бажа́ння твоє насича́є добром, — відно́виться, мов той орел, твоя ю́ність!

Ці блага, які згадує Давид, Бог вчинив і продовжує вчиняти для кожного з нас. І тому для нас важливо зараз згадати їх. Давайте детальніше розглянемо.

По-перше 3 Всі провини Твої Він прощає.

Прощення – це те, з чого починаються стосунки з Богом, що відкриває наш доступ до престола Божої благодаті. Він прощає, тому що на хресті Він взяв на Себе наші провини і заплатив за них.

Дорогий брат, дорога сестра ти думаєш які твої гріхи великі і це правда. Їх безліч, що не можна порахувати і це теж правда. Наш сором ми не можемо змити самі ніяким миючим засобом, і не можемо забути які б практики самопереконання не застосовували. Як леопард не може позбутись своїх плям, так і ми не можемо самі позбутись своєї провини перед Богом. (Єр.13:23)

Але послухай що Він говорить до тебе:

22 Провини твої постира́в Я, мов хма́ру, і немов мря́ку — гріхи твої, — наверни́ся ж до Мене, тебе бо Я ви́купив! (Іс.44:22).

Він вже стер всі наші провини і тому їх проситив. Він, забрав нашу ганьбу. Який Він милостивий до нас! Що нам сказати на це? Благослови, душе моя, Господа!

Далі всі неду́ги твої вздоровля́є.

Пробачення приносить зцілення. Це і духовне, і фізичне зцілення, бо Він викупив нас і зробив новим створінням. Можливо, ти думаєш про свої хвороби, чи гріхи, що вони невиліковні. Може з кимось стаються чуда, але тільки не в твоєму випадку. Але подумай про Бога. Бог милостивий до тебе, велика така Його милість. Не тільки щоб проситити твої гріхи, але Він милістю зцілює твої недуги. Надійся і вір в Його милість, як це робив Давид, він каже:

Я надію на милість Твою поклада́ю…(Пс.12:6)

Віра називає неіснуюче як існуюче. Ми не бачимо як Бог пробачив наші гріхи, але коли ми приймаємо це вірою ми відчуваємо пробачення від Бога і воно змінює наше життя. Так само і зцілення. Всі провини Твої Він прощає, всі неду́ги твої вздоровля́є. Як перше, так і друге. Благослови, душе моя, Господа за зцілення всіх недугів.

Подивіться вірш 4:

4 Від могили життя твоє Він визволя́є, Він милістю та милосердям тебе корону́є.

Він – визволяє. Бог завжди з нами в Своїй милості, щоб визволяти нас. Ось тому нам не потрібно боятись погибелі.

Пс.22:4 Коли я піду́ хоча б навіть долиною смертної те́мряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені… Згадайте, як Він проводив вас через різні небезпеки і благословіть Господа.

І Він вже визволив нас від смерті вічної. Хвала Господу! Чи були б варті пробачення і зцілення, якщо після цього ми пішли у вічну погибель? Ні. Але Господь визволив нас від цього. Він знищив останнього ворога – смерть і тепер каже:

Я воскресіння й життя. Хто вірує в мене, — хоч і вмре, буде жити І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, — повіки не вмре. (Івана 11:25,26).

Але й це ще не все. Він кладе на нас корону з милості і милосердя. Його милість оточує нас. Давид завжди покладався на Божу милість і Бог назвав його чоловіком по серцю Бога. Бог щоранку обновлює Свою милість для тих, хто боїться Його. Кожного ранку вона нова і ніколи в Нього не закінчується. Скільки раз Давид говорить в цьому псалмі про Божу милість, а якими словами! Вона і як корона для нас і вона вище небес, а в 9 вірші, він не може зупинитись і каже:

8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпели́вий і многомилости́вий. Давайте згадувати Божу милість і дякувати за неї.

Подивіться вірш 5:

Він бажа́ння твоє насича́є добром, — відно́виться, мов той орел, твоя ю́ність!

Бог насичує нашу душу. Люди які не знають Бога намагаються напхати в себе побільше, бо постійно відчувають спрагу. Вони набивають свій живіт їжею, свою голову інформацією, подорожами, всілякими насолодами, але це не приносить насичення. Але Господь дає мир нашій душі, Він дає нам насичення і задоволення, бо Він дає Самого Себе. Він каже:

Того дня пізна́єте ви, що в Своїм Я Отці, а ви в Мені, і Я в вас. (Ів.14:20)

Бог відновлює нашу юність. Давид будучи вже в літах відчував це. Якщо людина будучи похилого віку може так дякувати і благословляти Бога, замість того щоб постійно нарікати – то вона юна в середині. Такими робить нас Господь. Благослови душе моя Господа!

Благословляючи Бога, Давид роззирається навколо. Бог відкриває його очі і він усвідомлює, що Господь діє не тільки в його житті, але й в інших віруючих. Тут він називає їх тими, хто Боїться Господа. І за це він теж хоче прославити Бога. Це вірші з 6 по 18.

Давайте прочитаємо вірш 6:

Господь чинить правду та суд для всіх переслі́дуваних.

Тут Давид використав два єврейські слова: «цедек» (цдака) і «мішпат», які в нас перекладені як правда і суд. Під цими словами ми розуміємо справедливість. Але в івриті немає такого слова, яке можна було б перекласти як «справедливість». Для євреїв відновити справедливість, це не значить покарати за зло, це значить відновити правильний порядок речей і робити добрі справи.

Тому можна сказати, що Божа справедливість дійсно не мириться зі злом чи гріхом, але проявляється вона не в тому щоб просто покарати за зло чи отримати компенсацію. Божа справедливість відновлює правильний порядок речей, спасає Боже творіння, усуває зло. Ось як діє Бог – Він спасає чинячи справедливість.

В 7 вірші Давид прославляє Бога, за те що Він об’явив Свої дороги. Бог відкрив нам Свою волю. Це дивовижно, що Творець всесвіту робить нас учасниками Своєї волі. І за це ми маємо теж благословляти Господа.

З 8 по 16 вірші Давид дякує Богу за милість до нас. Він знає які ми слабкі і тому проявляє до нас милість.

8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпели́вий і многомилости́вий.

9 Не за́вжди на нас ворогує, і не навіки захо́вує гнів. 10 Не за нашими про́гріхами Він пово́диться з нами, і відплачує нам не за прови́нами нашими. 11 Бо як ви́соко небо стоїть над землею, — велика така Його милість до тих, хто боїться Його́, 12 як далекий від за́ходу схід, так Він віддали́в від нас наші провини! 13 Як жалує ба́тько дітей, так Господь пожалі́вся над тими, хто боїться Його.

І ця милість не обмежена в часі, вона від віку і до віку для тих, хто боїться Бога. Це ті, хто додержує Його заповіта і пам’ятають Його накази щоб виконувати їх.

Але й цього цього Давиду було мало. Він хоче, щоб всі хто знає Бога славили Його, тому він звертається до тих, кого не бачить але знає що вони є. Це ті, хто бачать Божу славу. Це Божі Анголи. Подивіться вірші 19-21:

19 Господь міцно поставив на Небі престо́ла Свого́, а Ца́рство Його над усім володі́є. 20 Благослові́ть Господа, Його Анголи́, ве́летні сильні, що вико́нуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його! 21 Благословіть Господа, усі сили небесні Його́, слу́ги Його, що чините волю Його́!

Давид все більше і більше бачив Божу милість в цьому світі і нам теж потрібно її побачити.

Нам здається що все погано. Ми бачимо як страждає наш народ від війни. Ми стоїмо перед стіною нашого нерозуміння як те можна змінити. Хто це може змінити? Але як Бог відкрив очі Давида і той побачив як серед того всього Бог відновлює справедливість по Своїй милості, я молюсь щоб Бог відкрив очі кожного з нас. Милість Божа не зупинилась. Навпаки зараз вона ще більше сяє серед нас і діє в нас і нашому народі.

Цей псалом Давид завершує знову зверненням до своєї душі: Благослови, душе моя, Го́спода! Нехай і наша хвала Богу не зупиняється, а навпаки зростає.

103:2

Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі доброді́йства Його́!

(п. Дмитро)