Вивчення Біблії: Проповідь “Щоб були всі одно” (Від Івана 17:1-26)

ЩОБ БУЛИ ВСІ ОДНО

Від Івана 17:1-26

Ключовий вірш 17:21 : “щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі, щоб одно були в Нас і вони, щоб увірував світ, що Мене Ти послав”

В Євангеліях ми часто зустрічаємо що Ісус молиться. Однак рідко Євангелія розповідають нам про що саме молився Ісус. Сьогоднішнє слово – це молитва Ісуса, і це одне з небагатьох місць Євангелій, де автор розповідає про що молився Ісус. Давайте навчимося у Ісуса, про що нам потрібно молитися.

Перше, Ісус молиться за Себе (1-5). Прочитаємо разом 1-ий вірш: «По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: Прийшла, Отче, година, прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе». Ісус сказав: «прийшла година». Після цієї молитви Ісус буде арештований і мучений. Ісус знав про це. Для Нього це був важкий час. Однак навіть у такий час Ісус довіряв Богу, вірив у Його любов і звертається до Нього як до батька. У цей час Він молиться щоб Бог прославив Його щоб і Він прославив Бога. Ззовні смерть Ісуса на хресті виглядала поразкою. Вона не виглядала як слава. Навіть багатьом Його учням здавалося, що все скінчено. Але через Свою смерть за хресті Ісус заплатив за наші гріхи. Більше того, на третій день Бог воскресив Його з мертвих і явив усьому світу перемогу і славу Христа.

Через Свої хресні заслуги Ісус також прославив Бога. Подивіться на 2-ий вірш: «бо Ти дав Йому владу над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому». Бог дав Ісусу владу над людьми. Яку владу? Владу дарувати людям життя вічне. Що таке вічне життя? Люди думають, що вічне життя це просто жити вічно. Але це не лише це. У пеклі грішники також будуть жити вічно. Ісус сказав: «Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його» (3). Вічне життя починається не після смерті. Воно починається у цьому житті, коли ми пізнаємо єдиного Бога та Христа. Ісус сказав: «Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали» (Ів.10:10б). У цьому житті ми живемо в недосконалих тілах, повних слабкостей, у грішному і злому світі. І, тим не менше, коли ми пізнаємо Христа, то маємо вічне життя і можемо насолоджуватися ним.

Подивіться 4-ий вірш: «Я прославив Тебе на землі, довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати». Ісус прославив Бога також через виконання справи, яку Бог поручив Йому. Одна з головних справ, яку Ісус робив у цьому світі – це відкрити Боже ім’я людям (6). Бог невидимий. Тому непросто відкрити його Ім’я для інших людей. Люди надають перевагу тому, що вони можуть побачити, і що приносить їм вигоду. Коли вони чують про можливість вивчати анг. мову і багато подорожувати по світу, вони з радістью погоджуються. Але коли їх запрошують більше дізнатися про невидимого Бога, то не хочуть. Насправді непросто відкрити людям Боже ім’я. Але це була справа, якій Ісус присвятив Своє життя і яку виконав.

Друге, Ісус молиться за Своїх учнів (6-19). Прочитаємо разом 6-ий вірш: «Я Ім’я Твоє виявив людям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли Твоє слово». З поміж багатьох людей Ісус вибрав 12 учнів, яких виховував. Але тут Ісус каже, що насправді це не Він вибрав, а цих учнів дав Йому Бог. Вони не належали Ісусу, вони належали Богові. Брати і сестри нашої церкви належать Богові. Вони не належать нам, не ми їх вибрали та привели до церкви. Це зробив Бог. Тут ми бачимо велику повагу Христа до Своїх учнів. І, подібно Йому, нам потрібно вчитися поважати і любити наших братів та сестер, тому що вони вибрані Божі та належать Йому.

Ісус молився про дві речі за Своїй учнів. По-перше, щоб Бог зберіг їх від зла. Давайте прочитаємо разом вірш 11: «І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, заховай в Ім’я Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!» Коли Ісус був з учнями разом, то захищав їх від зла. Тепер Він ішов від них. І Він просив Бога, щоб Він захистив, заховав їх від зла цього світу. В кінці Ісус молився: «щоб як Ми, єдине були!» Ісус молився щоб Його учні були єдиними. Коли втрачається єдність? Коли немає Божого захисту. Ми схильні думати, що важко бути єдиними, тому що ми всі дуже різні – різні характери, звички, спосіб життя, і навіть наші недоліки та немочі різні. Наші погляди на речі різні. Але єдність руйнується не тоді, коли ми різні. По суті, ми ніколи і не зможемо стати однаковими, і насправді цього і не потрібно, і не заплановано Богом. Бог створив усіх нас різними, кожного унікальним створінням. Але єдність руйнується, коли ми втрачаємо Божий захист. Диявол постійно атакує церкву. Він спричинає байдужість, ненависть, неприйняття, суперечки. Диявол спричиняє розділення у спільноті, які, в кінці-кінців, призводять до її руйнування. Насправді ми дуже вразливі, і надзвичайно потребуємо Божого захисту. Тому для єдності ми маємо перш за все молитися до Бога, щоб він беріг нас.

Учням потрібен Божий захист також і тому, що світ їх ненавидить. Подивіться на вірші 14,15:

14. Я їм дав Твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.
15. Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.

Ісус змальовує цей світ як досить вороже середовище для християн, яке їх ненавидить. Чому світ ненавидить учнів Ісуса? Тому що вони намагаються жити згідно Божого слова. У них інший погляд на шлюб, на розподіл фінансів і в цілому на сенс людського життя. Людям не подобається, коли хтось відрізняється від них. Однак Ісус не молитвся, щоб Бог забрав їх із світу. Учні мали лишитися, щоб довершити справу, яку поручив їм Бог.

По-друге, освяти їх правдою! Прочитаємо разом 17-ий вірш: «Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то правда». Що таке освячення? Освячення – це відділення від цього світу. Бути освяченим – це означає жити по Божому слову, а не як цей світ. Це означає посвящати своє життя Богові. Де ж учням взяти сили так жити? У правді. Що таке правда? Правда – це Боже слово. Багато хто каже, що любить Бога, і готовий служити Йому. Але йому не подобається вивчення Біблії. Люди намагаються служити Богові своїми силами, але швидко доходять до своїх людських обмежень. Без Божого слова ми не зможемо подолати грішні звички і взагалі жити для Бога. У сучасних християн є серйозна проблема, яка полягає в тому, що з часом вони перестають зростати духовно. І у цього є лише одна причина: вони перестають глибоко вивчати та приймати Боже слово. Коли ми правильно харчуємося, їмо здорову їжу, то маємо енергію та силу. Подібно до цього, коли ми приймаємо Боже слово, то наші душі мають сили. На зібраннях свідчень брати і сестри свідчили про те, що вирішили у цьому році прочитати Біблію. Для багатьох християн, і для мене також, таке читання Біблії – це джерело щоденної сили. Ще краще ми приймаємо Боже слово, коли працюємо над ним письмово – через дух. хліб, свідчення, проповідь, що допомагає глибоко розмірковувати над ним та приймати його. Є багато ідей, як зберегти церкву від руйнування. Але ми маємо знати, що церква бережеться через Боже слово. Коли брати і сестри сердечно люблять Біблію, читають, пишуть свідчення, радісно розділяють Божу благодать у їх житті, то така церква духовно здорова і зростає. І, навпака, без Божого слова, по-людськи домовитися не получиться, і церква руйнується. Іноді ми слабнемо, і приходить втома, розчарування, спустошення. Але коли ми віримо в силу Божого слова, вивчаємо та приймаємо його, воно зміцнює та піднімає нас.

Третє, Ісус молиться за усіх віруючих (20-26). У цих віршах Ісус молиться за усіх віруючих, які увірують через Його учнів (20). Про що ж Він молиться за них перш за все? Прочитаємо разом 21-ий вірш: «щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі, щоб одно були в Нас і вони, щоб увірував світ, що Мене Ти послав». Ісус не молився про те, щоб вони були успішними у цьому світі чи жили комфортно та спокійно. Ісус молився про інше – щоб вони були єдині. Але знову те саме запитання: як же нам стати єдиними? Адже ми всі таки різні. Люди багато сперечаються. Є навіть визнані авторитети, яких у суперечках здолати неможливо. Розповідають про двох служителів, які довго сперечалися, але так і не дійшли згоди. Нарешті один із них проповив до іншого: «Ну, добре, з мене досить. Іди далі своєю дорогою, а я піду далі Божою дорогою». Як же нам бути єдиними? Подумаємо про дві речі.

По-перше, для єдності нам потрібно мати одну ціль у житті. Якщо Ви коли-небудь проходили співбесіду, то можливо вам задавали запитання: «Які Ваші плати на 5-10 р. вперед?» На перший погляд це запитання може роздратувати, але насправді воно дуже важливе. Компанія іде туди, Вам з нею по дорозі? От там і намагаються вияснити, куди ви ідете? Можливо, Вам з ними не по дорозі, тоді вам там краще і не працювати. Яка Ваша ціль у житті? Куди Ви ідете? У минулому році ми закінчили вивчати катехезу. Ви пам’ятаєте 1-ий урок? Запитаня та відповідь? Запитання таке: «Яка наша єдина надія у житті та смерті?» І відмповідь: «Ми не належимо собі, але наші тіла та душі належать Богові та нашому Спасителю Ісусу Христу у житті та смерті». В Рим.14:7,8 написано:

7. Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і не вмирає ніхто сам для себе.
8. Бо коли живемо для Господа живемо, і коли вмираємо для Господа вмираємо. І чи живемо, чи вмираємо ми Господні!

Розділення відбуваються тому що у людей різні цілі у житті. Той, хто живе для Божої слави, і хто живе заради себе, своєї слави та заради зручного життя, не можуть іти разом. Звичайно, люди часто кажуть: «Я живу заради Бога». Але часто глибоко в серці їх справжній мотив – це життя заради себе, заради власного комфорту чи зручності. Коли ми розкаюємось в бажанні жити заради себе, і вирішуємо жити заради Бога, то стаємо єдиними.

По-друге, для єдності нам потрібно упокорювати себе та служити іншим. Лише той, хто ніколи не пробував служити іншим, не знає, як це складно. Люди люблять говорити про необхідність різних служінь і давати поради. Але коли доходить до діла, знаходиться дуже небагато таких, хто готовий взяти і нести служіння – не раз чи два, а місяцями чи роками. Це і є причина того, чому в церкві завжди багато роботи, якої ніхто не хоче робити. Часто служіння ніхто не помічає і не цінує. Може прийти втома чи розчарування – навіщо мені це потрібно? В такий час потрібно пам’ятати одну просту річ: Бог бачить і знає все. Бог благословляє кого хоче і коли хоче. Нам потрібно вірити в Боже благословіння і жити перед Ним. Якщо ми знаємо це, то можемо скромно служити іншим. В 1 Пет.5:5б написано: «А всі майте покору один до одного, бо “Бог годним противиться, а смиренним дає благодать!”» По-справжньому благословенні лише ті, які отримали Божу благодать. Люди даремно тратять своє життя щоб отримати якісь благословіння від людей. Це дійсно марно. Лише Боже благословіння дорого коштує. Шукайте його!

І тут важливо додати ще одне: який результат того, коли віруючі єдині? Подивіться на вірш 21: «… щоб увірував світ, що Мене Ти послав». Християни часто скаржаться на те, що їх церкви не цікаві для невіруючих. Але це не зовсім так. Насправді невіруючі спостерігають за християнами. Про що найчастіше проповідують християни? Звичайно, про Божу любов. Але ось запитання: «Вони лише проповідують про Божу любов, чи дійсно проявляють її у своєму повсякденному житті?» Євангелізація відбуваєтья не лише через проповіді. Вона відбувається через любов, яку ми проявляємо один до одного у нашому повсякденному житті. Коли хтось каже: «Я бачу що у цій церкві віруючі дійсно люблять і піклуються один про одного. Я хочу стати частиною цієї церкви» – це самий ефективний євангелізм. Люди дивляться на нас і бачать, як ми живемо. І якщо вони бачать у церкві байдужість або неприйняття, то хто захоче лишитися у такій спільноті? А Ви самі захотіли б лишитися у такій спільноті? З іншої сторони якщо у спільноті є любов, то вона притягує інших. У вас труднощі на роботі чи у сімейному житті? Церква має бути тим місцем, де ви знайдете підтримку та сили, щоб вистояти. Ви охололи для Бога? В церкві наші серця мають знову загорітися! Давайте жити заради Божої слави і скромно служити один одному, так щоб про нас сказали: «А ви чули про ту церкву на Жулянах? Там брати і сестри люблять один одного, так що навіть готові померти один за одного!»

На кому лежить відповідальність за створення такої спільноти? На кожному з нас. Ісус сказав в Ів.13:

34 Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!

35 По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою.

Ознака здорової церкви – це наявність любові. Це коли ми цінуємо стосунки один із одним,  коли цікавимось один одним і піклуємось один про одного. Френсіс Шеффер на рахунок цих слів Христа сказав так: «…якщо окремо взятий християнин не проявляє любові до інших християн, то світ має право сказати, що він не християнин». Це дуже серйозні слова. Неможливо любити Бога, але в той же час не любити християн.

Ісус сказав Петру: «І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її» (Мт.16:18) Ісус не обіцяв, що сили адові не переможуть окремо взятого віруючого. Але Він обіцяв, що сили адові не переможуть церкву. Якщо ми хочемо встояти в нашому християнському житті, у нас немає іншого виходу, як стати частиною Божої церкви.

На завершення: про що молився Ісус? Ісус молився про те, щоб ми були єдині. Найбільш важлива Божа справа полягає у тому, щоб зробити віруючих єдиними. Хай Господь дарує Вам у цьому році ясне рішення жити заради Його слави. Хай допоможе сердечно любити один одного, служити один одному і будувати гарну християнську спільноту.

(п. Яків)