head
Університетська Біблійна Співдружність

Вивчення Біблії: Проповідь “Жива надія” (1-е Петра 1:1-25)

ЖИВА НАДІЯ

1-е Петра 1:1-25

Ключовий вірш 1:3 : “Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Який зі Свого великого милосердя через воскресіння з мертвих Ісуса Христа відродив вас до живої надії”

Лист, який ми починаємо вивчати, написав ап. Петро, учень Ісуса Христа. Ціллю цього листа було підбадьорити християн, які втекли від переслідувань за часів римського імператора Нерона, та були розсіяні по всій Малій Азії. Ці християни страждали, і слово “страждання” найбільш часто вживається у цьому посланні. Страждання – це досить чутлива тема, яка робить людей дуже вразливими. І часто так трапляється, що любі слова до людей, які страждають, провокують лише гнів, і люди закриваються ще більше. Тому часто краще просто помовчати і мовчки розділити з ними ту біль, яку вони відчувають. І все ж у сьогоднішньому слові Петро говорить до таких людей. Очевидно, що він говорить не від себе, він готовить Божі слова. І варто відмітити, що Богові є що сказати людям, які страждать. Ці слова стосуються і нас, тому що і ми страждаємо, особливо зараз у час війни. Хай Господь сьогодні допоможе нам прислухатися до Його слів і знайти і зміст у наших стражданнях, і сили, щоб їх здолати.

Перше, жива надія (1–12). Звернемося до віршів 1-2: ”Петро, апостол Ісуса Христа, – вибраним у розсіянні на чужині: в Понті, Галатії, Кападокії, Азії і Витинії за передбаченням Бога Отця, освяченням Духа, на послух і окроплення кров’ю Ісуса Христа, – благодать вам і мир хай помножаться!” Після мученицької смерті диякона Степана християни в Єрусалимі мали втікати, рятуючи своє життя і розпорошилися по всій території Малої Азії. Зовні вони могли видаватися як нещасні біженці, які втратили все, і мають починати будувати життя з нуля. Але Петро нагадує їм, що вони є ніким іншим, як обраними Богом, а тому є дуже важливими і вагомими. Вони є освяченими Святим Духом і окропленими кров’ю Ісуса Христа. Таким чином вони отримали особливу благодать від триєдиного Бога: Отця, Сина і Святого Духа.

Далі, у вірші 3, ап. Петро каже: “Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Який зі Свого великого милосердя через воскресіння з мертвих Ісуса Христа відродив вас до живої надії”. Як ми тут бачимо, у ап. Петра немає простих рішень, і немає людських рішень тих проблем, з якими зіткнулися віряни. Він не знає як зупинити їх переслідувачів, і як християнам безпечно повернутися додому і повернути їх майно. Натомість, Петро наголошує на кількох важливих речах.

По-перше, Бог “відродив вас”. Петро каже їм, що Бог Своїм великим милосердям, завдяки воскресінню Ісуса Христа з мертвих дарував їм народження згори. Наше фізичне народження дає нам можливість жити у цьому світі. Схоже на це, наше народження згори відкриває нам можливість жити у Божому Царстві. По-друге, Бог дав їм живу надію. Що таке жива надія? Щоб зрозуміти, що таке жива надія, можна трошки подумати про мертві надії. Усі люди чогось надіються. Надія спонукає їх до дій, чи іноді просто до очікування та терпіння. Надія дає сенс жити. Але проблема в тому, що всі земні надії закінчуються. Ми живемо у грішному та зіпсованому світі, в якому всі наші надії так легко ламаються. Люди хочуть побудувати ідеальне життя, але приходять проблеми, хвороби, конфлікти чи ось як зараз – прийшла війна. Бог дав нам іншу надію. У вірші 4 ап. Петро пояснює: “до нетлінної, непорочної і нев’янучої спадщини, збереженої для вас на небі”. Надія, яку дає Бог, не розчаровує. Бог приготовував для них, і для нас найкраще – Своє Царство.

Що сказати страждаючим людям? Петро відводить їх погляд лише від їх теперішніх страждань і показує більшу перспективу. Це ні в якому разі не означає що їх насущні страждання не важливі. Вони важливі. Але ми також маємо мати витривалість, щоб пройти ці випробування. Тому потрібно бачити більшу перспективу. Петро каже їм прямо: “Я знаю, як Вам важко через ці переслідування. Ви втратили власність, здоров’я, хтось втратив навіть своє життя. Так, таке на жаль трапляється. Однак я хочу щоб Ви знали, що у Вас є жива надія, у вас є спадщина, яку неможливо відібрати”.

Звернемося до 5-го вірша: “котрі силою Божою зберігаєтеся через віру для спасіння, яке готове з’явитися в останній час”. Те, що вони бережені Божою силою не означає, що з ними не може статися нічого поганого. Це все сталося в їх житті, вони втратили власність, рідну землю, здоров’я! Але це означає, що Бог проведе їх через труднощі, випробування і врешті решт звершить спасіння в їх житті.

Звернемося до віршів 6, 7: “З того радійте, навіть якщо тепер ви маєте бути дещо засмучені всілякими випробуваннями, щоб випробування вашої віри – набагато ціннішої за золото, яке гине, хоч і випробовується у вогні, – виявилося для похвали, слави в честі при з’явденні Ісуса Христа”. Ніхто не любить випробувань. Ба більше, коли ми страждаємо, то нам здається, що це – навічно. Така природа страждань. Тому Петро пише їм: “засмучені трохи”, а не “засмучені сильно” чи “засмучені навіки”. Також важливо знати. що ці випробування є для нашого добра. Один зі способів видобутку золота – з руди. Потрібно переробити тонну руди, щоб добути кілька грамів золота. При цьому щоб очистити золото, його кілька разів переплавляють. Але навіть дорогоцінне золото з часом зникне. Проте віра, загартована різними скорботами, дорожча за таке золото. Один інженер останньої ланки переробки золотоносної породи сказав: “Ми маємо справу з кінцевим продуктом і бачимо золоті злитки. Багато ж людей під час роботи у копальні бачать лише бруд”. В стражданнях ми часто бачимо лише один бруд. Але врешті решт з нього вийдуть золоті злитки. Бог так працює.

Звернемося до віршів 10-12: “Про це спасіння розвідували та допитувалися пророки, які провістили для вас благодать. Вони досліджували, на що або на який час у них вказував Дух Христа, наперед провіщаючи Христові страждання і славу, яка настане після цього. Їм було відкрито те, що не для них самих, а й для нас служило те, що нині провіщено вам через благовісників Духом Святим, посланим з неба, що бажають побачити ангели”. В історії великі Божі люди досліджували той час, коли має прийти Христос. Пророк Міхей передрік, що він народиться у Віфлеємі. Пророк Ісая пророкував про Христові страждання. Пророк Даниїл говорив про Його Царство. Однак ніхто з них не мав повної картини того, що мав здійснити Бог. Усі пророки Старого Завіту хотіли пізнати спасіння і славу через Христа. Вони померли і не стали свідками цих подій. Але ми, християни Нового Заповіту, пізнали Євангеліє. Це спасіння таке чудове, що його навіть бажають побачити ангели. Ап. Петро підкреслює: “Подивіться, який привілей Ви отримали: Ви пізнали спасіння!”

Друге, “будьте святі” (13-25). Звернемося до віршів 13-15: “Тому, підперезавши стегна вашого розуму, будьте тверезими, повністю покладіть надію на благодать, що приноситься вам в зв’явленні Ісува Христа. Як діти послуху, не потураючи в незнанні вашим попереднім пожадливостям, але як Той, Хто покликав вас, є святий, будьте й ви святі в усьому вашому житті”. Зверніть увагу на слово “Тому…” у вірші 13. Все, що ап. Петро буде тут говорити, слідує з 1-ої частини. Євангеліє не лише дає нам спасіння. Євангеліє змінює наше життя. В 13-ому вірші він каже що необхідно “підперезати стегна розуму” і “бути тверезим”. Що це означає? Це означає що має змінитися спосіб нашого мислення. Хоча ми стали християнми, ми часто продовжуємо мислити як невіруючі, і вирішувати проблеми як невіруючі. Якщо хтось кричить на нас, ми кричимо навзаєм. Якщо хтось звинувачує нас, ми звинувачуємо навзаєм. Якщо хтось ображає нас, ми ображаємо навзаєм. Петро каже так не має бути. І причина цьому така: “Будьте святі, як Я святий!” Що означає “бути святим”? “Святий” має кілька значень. Одне з них – відділений, інший. Ми маємо відрізнятися від невіруючих. Петро їм каже: “Не реагуйте на переслідування як раніше, відрізняйтеся!”

Подивіться на вірші 18-19: “знаючи, що ви були викуплені від марного вашого життя, переданого батьками, не тлінним сріблом або золотом, а дорогоцінною кров’ю Христа, як непорочного й чистого Ангця”. Про що каже тут Петро? Петро повертається до Євангелії Ісуса Христа. Чому потрібно бути тверезими? коритися Богові? бути святими? Тому що Ви прийняли Євангелію. Бог викупив Вас від марного життя дорогою ціною. У той час в римській Імперії були мільйони рабів. Це була частина її завойовницької політики. Але раба можна було викупити за срібло чи золото. Це було дорого, але це можна було зробити. Але Бог викупив нас незрівнянно більш дорогою ціною: кров’ю Христа. Це тому що лише кров Христа може звільнити від рабства гріха та смерті. Тому ми більше не належимо собі, ми належите Богові. Це дає нам мотивацію та сили коритися Богові.

Звернемося до віршів 20,21:

20 Який був передбачений ще перед заснуванням світу, але з’явився заради вас у кінці часів.

21 Через Нього ви повірили в Бога, Який підняв Його з мертвих і дав Йому славу, щоб ваша віра й надія були на Бога.

Ісус – це Бог, який був ще до початку створення світу. Це показує нам ще одну причину, чому Ісус такий дорогоцінний – Він є вічним Богом. Але заради спасіння людей Він з’явився. Він з’явився не лише для того, щоб відвідати нас. Він з’явився, щоб забрати нас на небо. Ось чому ми покладаємо на Нього нашу надію. Петро каже прості слова: “Ваша віра і надія мають бути десь інакше, ніж у цьому світі, в якому повно страждань”.

Звернемося до вірша 22:

“Очистивши Духом ваші душі на нелицемірне братолюбство через послух істині, ревно й щиросердечно любіть один одного”. Ми кажемо, що Бог любить нас. Але часто ми не знаємо, як нам любити наших братів та сестер. Та насправді, якщо ми приймаємо Божу любов, то будемо знати, як нам любити наших братів та сестер.

Звернемося до віршів 23-25:

“бо відроджені ви не з тлінного насіння, а з нетлінного, – живим Божим Словом, що перебуває вічно. Адже кожне тіло, немов трава, і всяка слава людини, як квітка рослини: засохла трава – і цвіт її опав. А Слово Господнє перебуває вінчо! А це те Слово, яке сповіщене вам у Євангелії”. Петро знову прив’язує їх теперішнє життя до Євангелії. І він знову їм каже: “Ваша надія, яка основана на Євангелії і Божих обіцянках ніколи не засохне. У вас є саме цінне – це Боже слово”. Прийде час, коли всяка надія у цьому житті зав’яне. Прийде час, коли кожне тіло загине. Але якщо Ваша надія заснована на Євангелії і Божих обіцянках, вона не зав’яне.

На завершення: життя в цьому світі важке і сповнене страждань. Хтось, або щось може нам докучати. Але це не причина впадати у відчай. У цьому слові ап. Петро навчає нас, як нам жити, на що і на кого надіятись, щоб вести радісне і повноцінне життя. Зараз наш народ страждає. Як ми можемо допомогти йому? Звичайно, ми можемо дати продукти, одяг, фінанси. Але саме цінне – це дати їм Боже слово. Це слово проведе їх у цьому житті і приведе до вічного Божого царства.

(п. Яків)