Вивчення Біблії: Проповідь “Ісус – Цар” (Луки 1:26-38)

Ісус – Цар

Луки 1:26-38
Ключовий вірш 1:33: «І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця»

Ви не могли не помітити, що Різдво наближається. В містах України на центральних площах і у школах почали встановлювати ялинки. Журналісти вишукують, яка ялика найвища, немов це має якесь значення. Міста прикрасили різнокольорові гірлянди. В супермаркетах з’явилися новорічні прикраси, подарунки і навіть пиво «Різдвяне». Це золотий час для різного роду маркетологів. Вигоду від свята очікують і діти. Вони швидко зорієнтувались у ситуації, і тепер вимагають подарунки одночасно і в святого Миколая, і в Діда Морозі і навіть у Санта Клауса, і їх не цікавить те, що той знаходиться далеко, і йому буде дуже непросто доставити їм подарунок. І ми самі очікуємо від цього свята трохи перепочити, перевести дух, скинути втому, зустріти рідних. Ми очікуємо сімейного затишку і тепла. Але ситуація змінюється коли ми відкриваємо Євангелія і перечитуємо Євангельські історії про Різдво. Тут ми не бачимо ні загально очікуваного свята, ті тепла, ні сімейного затишку. Ми бачимо перелякану на смерть дівчину, ми бачимо людську жорстокість, ми бачимо як дитина народжується в хліві для тварин, ми бачимо як його батько Йосип у відчаї не може забезпечити нормальних умов для родів Марії, ми бачимо з’їхавшого з глузду царя Ірода, який видав наказ повбивати усіх немовлят у Віфлеємі, і чуємо крики їх матерів. Але ми також чуємо голос Ангела, який звіщає про прихід у цей світ могутнього царя, який отримає владу і буде царювати вічно. Що ж в дійсності означає це свято? Хай Господь допоможе нам сьогодні почути слова Ангела «І повік царюватиме Він».

Звернемося до віршів 26, 27: «А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім’я Назарет, до діви, що заручена з мужем була, на ім’я йому Йосип, із дому Давидового, а ім’я діві Марія». Тут «шостого місяця» – це з моменту описання подій у попередніх віршах, де розповідалося як Ангол звістив священику Захарії що у нього народиться син. Різдво почалося з самої звичайної історії – із заручин Марії з її майбутнім чоловіком Йосипом. Йосип був із царського роду – одним із його предків був сам цар Давид! Звичайно, у той час Йосип не був царем, він був простим теслею. Однак Йосип мав правильні стосунки з Богом і названий в Біблії праведним (Мф.1:19). Він мав добре серце і був відповідальнім. Кращого чоловіка годі було й бажати. Марія відчувала себе за ним як за камінною стіною. Є підстави вважати, що Марія була значно молодша Йосипа. В фільмі «Ісус з Назарету» добре показано як спочатку молода Марія трохи з недовірою ставиться до значно старшого неї Йосипа і побоюється його. Але з часом вона бачить його ніжну турботу про неї, і її серце відтаює. Я думаю що люба сестра мріє про такого чоловіка, як Йосип. Тому ми можемо сказати, що Марія отримала від Бога благословіння. Звичайно, вийти заміж за такого чоловіка – це благодать.

Однак Божий Ангел був посланий, щоб сповістити Марії про іншу благодать. Подивимось на вірші 28-31:

28 І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!
29 Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.
30 А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!
31 І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.

Ангел сповістив Марії, що вона має народити сина. Це буде незвичайний син, тому що народиться він не від чоловіка, а від Святого Духа. Він буде Сином Божим (35). Для жінки народити сина – це велике благословіння. Але лише одна Марія мала народити Божого сина. Бог доручив їй та Йосипу потурбуватися про Нього, поки Він виросте. Бог використав Марію, щоб привести в світ Спасителя. В цьому була Божа благодать до Марії. Люди часто уявляють собі благодать як добре здоров’я, матеріальний достаток, спокійне життя. Але коли Марія погодилась бути матір’ю Божого сина, їм прийшлося пережити багато труднощів. Так як цар Ірод вирішив повбивати усіх немовлят у Віфлеємі, Йосип і Марія втекли в Єгипет і стали там біженцями. Багато людей не повірили в факт непорочного зачаття Марії, вважали її Сина незаконнонародженим і засуджували її. Марія також бачила смерть Ісуса на хресті, і у цей час меч пройшов через її серце, як пророкував старець Семен. Тут ми бачимо, що таке Божа благодать. Божа благодать – це бути використаним в Божій історії. В Рим.1:5 написано, що коли хтось отримує від Бога благодать, то отримує і апостольство. Коли Бог пропонує гарне здоров’я і гроші, то знаходиться багато бажаючих. Але коли Бог пропонує якусь справу, то люди кажуть, що вони дуже зайняті і у них немає часу. Так люди втрачають величезну благодать – бути використаними Богом в Його історії.

Звернемося до вірша 32: «Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида». У цьому світі є багато так званих «великих» людей. «Великими» називають тих, у кого є гроші і влада, або якісь особливі таланти. Але Ісус великий не тому. Він великий, тому що є Сином Всевишнього. Ісус має унікальну природу. В книзі Клайва Льюїса «Хроніки Нарнії» розповідається, як четверо дітей приходять в країну Нарнію. Місцеві мешканці здивовано їх запитують: «Ви – сини і дочки Адама і Єви?» Для них було дивовижно побачити синів і дочок Адами і Єви. Серед них були тварини, гноми, велетні, фавни, кентаври, але не було людини. Подібно цьому, Ісус має унікальну природу: Він – людина, Він має людську природу. Але Він і син Бога, і в цьому Його велич.

Багато людей вважають Ісуса простою людиною. Вони не розуміють, чому в християнських церквах постійно говорять про Нього. Але так часто думали навіть учні Ісуса. Лише живучи біля Нього і глибше пізнаючи Його, вони починали щось розуміти. Якось коли Ісус з учнями пливли по морю, піднялася страшна буря, так що учням здалося, що вони ось ось підуть на дно. Вони будять Ісуса, і кажуть йому: «Гинемо!» Тоді Ісус наказав бурі й хвилям – і вони вщухнули. Після цієї події учні почали задавати питання: «Хто ж це такий, що вітрам і воді Він наказує, а вони Його слухають?» (Лк.8:22-25) Нарешті коли через 3 р. Ісус запитав учнів «А ви за кого Мене маєте?» Симон Петро відповів «Ти Христос, Син Бога Живого!» (Мф.16:15-16) Слідуючи за Ісусом і пізнаючи Його, учні зрозуміли, що Він – не просто людина і навіть не просто пророк, а Син Бога Живого!

Якось, коли я ще був студентом, мені на очі попалась невелика брошура Джоша Мак-Дауеля «Не просто тесля». Колись він вважав, що християни «несповна розуму» і сміявся над ними. Пізніше він усвідомив, що помилявся. Він особисто зустрів Ісуса, Який змінив його життя. Він визнав, що Ісус був, і був не простим теслею, я його батько Йосип, а що має божественне походження, воскрес і має право бути бути центром життя кожної людини.

Прочитаємо разом вірші 32,33: «Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида. І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця». Ісус народився у часи римського імператора Августа. То був час розквіту Риму, на Августа надіялися як ні на кого раніше. Він збирався встановити новий світовий порядок. Йому віддавали божественні почесті. Людям здалося, що наступила ера стабільності. Але Ангел сказав, що має народитися справжній цар, якому Бог дасть престол Давида, і Який буде царювати вічно. І це буде не Август. Це буде Ісус.

Коли Ісусу було 8 днів, батьки принесли Його в храм. Там був один чоловік, якого звали Семен. Побачивши Христа, він сказав: «Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання… » Ззовні все лишалося, як було. В Римі на престолі сидів Август, в Юдеї – Ірод. Але Семен відчув: світ змінився. З’явилася сила, яка здатна перемогти усі інші.

Ангел сказав: «і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида». Час царя Давида – був золотим часом в історії Ізраїля. Вороги були переможені, в країні був мир і порядок. Не було іншого такого царя в Ізраїлі, як Давид. І не було такого Ізраїльтянина, який би не мріяв, щоб повернулися часи Давида. Давид був гарним царем. Але він був смертним, і помер. Однак Бог обіцяв йому:

12 Коли виповняться твої дні, і ти ляжеш із своїми батьками, то Я поставлю по тобі насіння твоє, що вийде з утроби твоєї, і зміцню його царство.
13 Він збудує дім для Ймення Мого, а Я зміцню престола його царства навіки.
(2 Сам.7)

У наш час мало в якій країні лишилися царі. Як правило керівників держав тепер називають президентами, і влади у них значно менше, ніж у царів минулого. Але суть лишилася незмінною: багато залежить від того, який цар, чи який президент управляє. У цьому році українці були дуже незадоволені правлінням президента сусідньої східної держави. Вони були незадоволені, якого президента вибрали собі американці. І вони часто критикують свого власного президента. Людей можна зрозуміти. Вони хочуть такого президента, який би за раз вирішив усі проблеми. Але так часто трапляється, що сам президент – це клубок проблем.

Тим не менше, хтось має правити життям людей. Багато сучасних людей думають, що вони самі управляють собою і будують свої царства. Але видно погано в них виходить управляти, не можуть вони цього, раз у світі так багато зла і так багато проблем.

Хто є Ваш цар? Іншими словами, хто править Вашим життям? Це важливе питання, тому що наше життя залежить від цього. Невже ви думаєте, що самі управляєте? Ви не знаєте, що з вами буде сьогодні ввечері, як же ви тоді можете управляти своїм життям? Хто ж тоді управляє вашим життям? Людство доуправлялося до того, що скоро на планеті не залишиться диких тварин, не залишиться лісів, не залишиться чистого повітря і чистої води. Люди створили стільки зброї, що нею можна кілька разів знищити планету. Ведуться постійні війни. Невже вони мріяли про таке правління? Дивлячись на сучасних правителів ми падаєм духом, тому що бачимо що вони не можуть правити навіть своїм життям, не кажучи про життя інших людей чи країни.

Але Бог обіцяв що Ісус : «… повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця». Де Ісус царює зараз? Він царює у Божому Царстві. У цьому царстві ідеальна судова система – там просто немає неправди. Там немає і злочинців, тому немає і тюрем. Там ідеальна медицина – там немає хвороб. Більше того, там немає смерті. Там ідеальна безпека – нікому нічого не загрожує. І там немає гріха. У цьому світі є один справжній цар – це Ісус. Царі цього світу або мають або підкоритися Йому, або будуть повалені.

В Євангеліях ми зустрічаємо Матфія. Він збирав податі для Римлян. Колись він також вирішив, що сам краще знає, що і як потрібно робити у своєму житті. Він став митарем і почав нечесним шляхом заробляти великі гроші. Його не цікавили інші люди і їх страждання. Спочатку йому здалося, що усе іде добре. З’явилися гроші, дорогі речі. Йому подобалося, як він управив своїм життям. Але з часом це правління почало давати тріщини. Матфія почати зневажати інші люди. І як би він себе не переконував, що інші люди його не цікавлять, він не зміг цього зробити, тому що кожній людині, а особливо чоловікові, важливе визнання. Дружина Матфія також зневажала його. Йому навіть здалося, що його собака і кіт знають, що він – звичайний злодій і потайки його зневажають! Матфій став дуже самотнім. Людині хочеться з кимось поговорити. Це її базова потреба. Але ніхто не хотів з ним говорити. Поступово Матфій зрозумів, що доуправлявся до того, що загубив своє життя. Пізніше він зустрів Ісуса і прийняв Його царем свого життя. В своєму Євангелії він зобразив Ісуса Царем. У його Євангелії мудреці зі сходу запитують: «Де народжений Цар Юдейський? Ми … прибули поклонитись Йому» (Мф.2:1).

У книзі «Срібне крісло» Клайва Льюїса маленька дівчинка хоче напитися із струмка, біля якого лежить великий Лев.
– Ви їсте дівчат? – запитує вона.
– Я поглинав дівчат і хлопчиків, чоловіків і жінок, царів та імператорів, міста й королівства – відповів їй Лев.
У цій книзі Лев – це Ісус, Який в Біблії названий Левом з коліна Юдина (Об’яв.5:5). Ісус – це єдиний справжній цар. Усі інші царі щезнуть. Він сказав: «Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною» (Об’яв.3:20). Він хоче увійти в наше серце щоб управляти там. Але він не робить цього насильно. Лише Він один може провести наше життя до Свого Царства, лише Він один – добрий пастир.

Подивіться на вірш 34: «А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?…» Марія знала, що для того, щоб народилась дитина, потрібно жити з чоловіком. Ангел пояснив:

35 … Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!
36 А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
37 Бо для Бога нема неможливої жадної речі!

Можливо Марія не все зрозуміла тут, як і ми з вами. Але вони зрозуміла, що для Бога немає неможливої жодної речі. Її родичка Єлисавета довго не мала дітей і вже була старого віку. Але вона зачала в своїй старості сина, він добре ріс уже шостий місяць. Марія відповіла: «Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!» (38) Марія вирішила покоритися Богу.

Що таке Різдво? Різдво проголошує, що у світ прийшов справжній цар. І Різдво ставить перед нами вибір, насправді не такий вже великий. Або прийняти Його своїм царем, впустити у своє життя, і дозволити Йому управляти нами. Ісус – Спаситель і Цар, Який приведе нас у Своє царство. Або ж нами буде правити хтось інший, і життя буде зруйноване. Тому давайте приймемо Ісуса нашим Царем.

(п.Яків)