Псалом 10:1-7

(4 ) Госпо́дь у святім Своїм храмі, Господь — престол Його на небеса́х, бачать очі Його, повіки Його випробо́вують лю́дських синів!

КОЛИ ХОЧЕТЬСЯ ВТЕКТИ ВІД ПРОБЛЕМ

Давид написав цей Псалом, коли у нього був поганий час у житті. Коли багато ворогів обступило з усіх напрямків. Коли, здається, що всі та все проти тебе. У 1-ому вірші написано:

1 Для дириґента хору. Давидів. Я наді́юсь на Господа, — як же кажете ви до моєї душі: „Відлітай ти на го́ру свою, немов птах?“

Іноді в такий час люди, які люблять нас, дають нам погану пораду: “Втікай! – тут небезпечно, біжи в безпечне місце, на гору”. Можливо, в цей час до Давида прийшли його радники з порадою: “Тобі потрібно втекти з міста! Тут небезпечно!” Для нас дуже природно захищати себе – цей механізм самозбереження прописаний у нас в ДНК. Також ще що природно для грішної людської природи – це не довіряти Богові, не покладатися на Нього, а замість нього покладатися на силу та безпеку гір. Чи можемо ми довіряти Господу? Чи є для цього підстави? Чи є причини? Давид пише у 1-му вірші: “Я надіюсь на Господа”. Які в нього причини для цього? У цьому Псалмі ми знаходимо цілих чотири причини.

Причина 1: Бог все ще на престолі (4а). Нечестиві діють підло та підступно: стріляють у темноті до простих серцем, коли ті нічого не підознюють (2). Вони руйнують все на своєму шляху (3). Час від часу ми замислюємося, де та червона лінія, яку воно не може перетнути, але кожен раз усвідомлюємо, що для зла таких ліній немає. Росіяни нищать наших воїнів, мирних мешканців, інфраструктуру, вони вбивають навіть дітей. Вони нескінченно обманюють та грабують. Як далеко вони підуть? Вони підуть, скільки їм дозволять, і якщо їм дозволять, вони зруйнують все, навіть самі основи. Однак є одна річ, яку знищити вони не можуть, хоча, бачить Бог, дуже хотіли б – це Божий престол. Подивіться вірш 4а: “Госпо́дь у святім Своїм храмі, Господь — престол Його на небеса́х”. Хоча нечестиві зруйнували основи, до Божого престолу їм добратися не вдалося – він, як і раніше, стоїть міцно. Господа ніхто не змістив, немає нікого над Ним. Хоча у Давида були серйозні труднощі у житті, цей Господь продовжував царювати на престолі і піклуватися про нього. Сучасні люди думають, що все контролюють. І коли у них все виходить з-під контролю, то їм здається що все таки вийшло з-під контролю. Та насправді Бог так само сидить на престолі, і все контролює. Коррі Тен Боом, яка пройшла німецькі концтабори, сказала: “На небі немає паніки. У Бога немає проблем – лише плани”.

В Мт.10:29-31 Ісус сказав:

²⁹ Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде́ без волі Отця вашого.

³⁰ А вам і волосся все на голові пораховано.

³¹ Отож, не лякайтесь, — бо вартніші ви за багатьох горобців.

Бог піклується навіть про малих горобців! Бог піклується навіть про наше волосся! Бог піклується про нас. Він – не сліпий, Він бачить наше положення.

Бачення Божого престолу було джерелом втіхи та сили для багатьох Божих людей. Пророк Аввакум якось втратив всі сили, коли дивився як росте зло навколо. Він кликав до Бога: (Авв.1:2-3)

² Аж до́ки я, Господи, кли́кати буду, а Ти не почуєш? До тебе я кли́чу: „Наси́льство!“ та Ти не спаса́єш!

³ Для чого непра́вість мені Ти показуєш та позира́єш на му́ку? А передо мною грабі́ж та наси́льство, і супере́чка стається, і но́ситься сва́рка.

Коли врешті решт він не побачив Божий престол і не заспокоївся: “А Господь у Своїм храмі святім, — мовчи перед обличчям Його, уся зе́мле!” (Авв.2:20)

Пророк Ісая якось впав у відчай через зло, яке бачив навколо себе, яке він так красномовно описав у своїй книзі. Однак одного разу він побачив Бога у храмі, про що написав так: “Року смерті царя Озії бачив я Господа, що сидів на високому та піднесеному престолі, а кінці одежі Його переповнювали храм…” (Іс.6:1) Це бачення Божого престолу зробило Ісаю великим пророком, який доносив Боже слово своєму народові.

Причина 2: Бог бачить і Бог випробовує (4б-5а).

4б … бачать очі Його, повіки Його випробо́вують лю́дських синів!

5 Господь випробо́вує праведного…

Ми підійшли до важкої причини труднощів у нашому житті, яка нам не подобається – Боже випробування. Якби причини наших труднощів були лише наші вороги, то можна було б все списати на них. Однак вороги – це не єдина причина. Виявляється, що Бог допускає страждання в нашому житті щоб щоб випробувати нас через них. Випробування – це наш духовний університет, наше навчання. Випробування – це як тести, контрольні, екзамени і дипломні, які вимагають від нас чималого напруження сил. Ніхто з нас не любить тестів. Коли вчителька в школі казала: “А зараз, дітки, закрийте підручники, візьміть чисті листочки, ми напишемо контрольну” – в мене всередині щось стискалося. Не те що Бог не знає наших справжніх оцінок – Він знає, але часто ми самі не знаємо. Ми гадаємо, що добре зростаємо у Христі, боремося з гріхами, змінюємося, служимо іншим, що гарно працюємо з Божим словом і достатньо молимося. Звичайно, так рідко говорять, але часто саме так думають. І коли ми так думаємо, то розслабляємося. Однак випробування показують, що часто це зовсім не так. Коли приходять труднощі, виявляється, що ми не маємо в серці Божого слова, на яке можемо спертися. А не маємо слова, бо так мало працювали над Божим словом – недостатньо читали, розбирали, розмірковували, розуміли, запамятовували, приймали. Не молилися перед проповіддю щоб зрозуміти та прийняти слово, писали свідчення лише “про людське око”. Тому у труднощах ми часто подавлені та безсилі. Як армія, яку ворог застав зненацька, яка розвалюється на очах і хоче втекти з поля бою. В Пр.24:10 написано: “Якщо ти в день недолі знесилився, то мала твоя сила”. Тобто сила завжди була мала, просто день недолі це показав.

Зараз в Україні триває війна. Дуже важка, виснажлива, на виживання. На жаль, гине багато людей. Це важкий час для країни. Це також важкий час для церкви. Ми розсіяні, і навіть не можемо зібратися разом на богослужінні. Ми вимушені збиратися у зумі. Зум, звичайно, не може замінити богослужіння наживо, однак він все ж дає якусь долю присутності, загальної участі та спілкування. Чи цінуєте Ви це богослужіння – готуєтеся до нього, молитеся за нього, берете участь онлайн? Чи чините як Вам зручно? Цінуєте пікнік чи відпочинок більше ніж богослужіння? Як Ви служите, коли Вас майже ніхто не бачить? Чи любите церкву і Божу місію? Бог поклав на церкву місію. Не просто відбути богослужіння, а виконувати справу, яку Бог поручив. Історично, Бог поклав на UBF служіння студентам. Чи прийняли Ви цю місію? Ап. Павло сказав, що він прийняв від Бога благодать та апостольство. Не дешеву благодать, а саме “благодать та апостольство”. В чому Ваше апостольство? Це питання, над якими ми маємо серйозно розмірковувати у труднощах. В Ек.7:14а написано: “За доброго дня користай із добра, за злого ж – розважуй”. Час труднощів – це час для роздумів.

Ап. Яків сказав:

² Майте, бра́ти мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробо́вування,

³ знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.

⁴ А терпеливість нехай має чин доскона́лий, щоб ви досконалі та бездоганні були́, і недостачі ні в чому не мали.

Через випробування Бог хоче сформувати в нас досконалу віру. Він хоче навчити нас такій вірі. Якщо ж ми будемо постійно втікати, як птах у гори, то ми нічого не навчимося. Хай Господь допоможе Вам приймати Боже виховання та зростати!

Причина 3: Бог справедливий (5б-6).

5 … хто любить наси́лля, — ненави́дить душа Його!

6 Він спу́стить дощем на безбожних горю́че вугі́лля, огонь, і сірку, і вітер гарячий, — це частка їхньої чаші.

Коли люди стріляють в темноті у спину для простодушних, коли руйнують основи – це несправедливо. Однак Бог – справедливий, тому Він ненавидить свавілля. І не просто ненавидить і нічого не робить – Він буде судити цих людей, виносити вироки і приводити їх у виконання. Ми, люди, створені за образом і подобою Божими, тому в нас є закладене Богом почуття справедливості. Коли проти нас чинять несправедливо, ми вимагаємо справедливості. І ці вірші гарантують, що всі злочини будуть детально розслідуванні та покарані. Війна ще не закінчилася, але вже час від часу лунають заклики до так званого “дешевого миру”: “просто забудьмо минуле, наче нічого не було, зітремо його з пам’яті, і пожмемо один одному руки”. В дешевому мирі не потрібно відповідати за злочини, нести провину, відбувати покарання і платити репарації. Але Бог не допускає дешевого миру. Замісь “забудьмо все”, Він “спустить дощем на безбожних горюче вугілля, огонь і сірку гарячу”. Тому ми можемо не боятися – Бог буде судити таких людей. Тому ми можемо довіряти Богові.

Причина 4: праведний бачить обличчя Його (7).

7 Бо Господь справедливий, кохає Він правду, — праведний бачить обли́ччя Його!

В часи царя Давида бачити лице царя, який сидів на високому престолі – це був привілей, який діставався небагатьом. Чесно кажучи, у Старому Заповіті люди не бачили Боже обличчя. Коли Мойсей попросив Бога показати Йому Його славу, Бог відповів: “Не можна, бо ти помреш, не витримаєш її”. Але в наш, новозавітній час, усі християни можуть бачити Божу славу. Ап. Іван сказав: “І Слово стало тілом, і перебувало з нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його…” (Ів.1:14). Ви можете тут подумати: “Ну, це все відно лише для праведних”. Справа в тому, що Ви, які віруєте в Ісуса Христа, є праведними. Ви стали нами завдяки крові Ісуса, пролитій на хресті за Вас. Завдяки цій праведності Ви можете стояти перед Божим лицем, бачити Його обличчя та мати його особливу прихильність. Завдяки цій прихильності, Бог по-особливому піклується про нас. В Пс.24:23 написано: “Свого тягара поклади ти на Господа, – і тебе Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатитися праведному!”

Тут Давид наче відповідає тим людям, які радили йому тікати. “Я надіюсь на Господа, Він турбується про мене, мені тут безпечно!” В Рим.8:31 написано: “Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?” Ніхто не міг нічого зробити Давиду, тому що Бог охороняв Його!

Коли м. Ханна їхала місіонеркою в Україну, багатьом Україна здавалася небезпечним місцем. де був вибух атомної станції, де люди жили бідно. З часом вона засвідчила, що найбезпечніше місце на землі – це не Швейцарія чи Канада, а місце, куди тебе покликав Бог. Давид покладався на Бога і знайшов в Ньому спокій та безпеку.

————————————————————————–

Питання до вивчення

КОЛИ ХОЧЕТЬСЯ ВТЕКТИ ВІД ПРОБЛЕМ
Псалом 10:1-7
Ключовий вірш 10:4

1. В яких обставинах знаходився Давид? (1-3) Що радили Давиду в цій ситуації? На Вашу думку, це радили його друзі чи вороги? Чому вони давали таку пораду?
2. Прочитайте вірш 4а. Яку першу причину Ви знаходите тут для того, щоб не втікати? Подумайте про Бога, Який все ще знаходиться на престолі. Що це за престол? Що цей Бог робить для нас? (Мт.10:29-31)
3. Прочитайте вірші 4б-5а. Яку другу причину не втікати Ви тут знаходите? Розкажіть про випробування (Як.1:2-3). В чому їх цінність для нас?
4. Прочитайте вірші 5б-6. Яка третя причина не втікати? Тут подумайте про справедливого Бога. Як проявляється ця справедливість?
5. Прочитайте 7-ий вірш. Яка четверта причина не втікати? Що означає “праведний бачить обличчя Його”? Чому у нас немає причин боятися? (Рим.8:31)