head
Університетська Біблійна Співдружність

Вивчення Біблії: Проповідь “Догодити ж без віри не можна” (До Євреїв 11:1-6)

Що таке віра?

До Євреїв 11:1-6

Ключовий вірш 11:6 : “Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду”

Тема сьогоднішньої проповіді – “Що таке віра?”.

Тема, яка стосується абсолютно кожного. Немає жодної людини, яка б у щось не вірила. Хтось вірить у власні сили. Хтось вірить в лотерею. І небезпідставно. Студенти перед сесією дуже вірять у “шару”.

Вірити, звичайно, можна в будь-що. Але і наслідки це буде мати різні.

Одного разу в аеропорту міста Берлін відбулася така історія. В пасажирів перед посадкою перевіряли паспорти. І ось одному з них контролер сказав: “Хвилинку! Ваш паспорт прострочений!” На що пасажир заперечив: “Яке це має значення? Головне – у мене є паспорт“. – “Ні, – рішуче заперечив контролер, – головне, щоб ваш паспорт був дійсним!”. Так само і з вірою. Важливим є не те, чи ти в щось віриш. А важливим є те, в що саме ти віриш.

Сьогодні ми будемо говорити про віру в Бога. Вона особлива! Вона дає те, що не може дати жодна інша віра в світі. Але спершу, давайте помолимося.

***

Що ж таке “віра в Бога”? Давайте разом прочитаємо вірш 1-й:

А віра то підстава сподіваного, доказ небаченого (Євр.11:1)

В принципі, будь-яка  віра дуже сильно впливає на життя людини.

15-річний підліток Едді Зіллан вклав 3 роки тому всі свої 100 доларів в біткоїн. А зараз він вже мільйонер. Що сталося? Він вірив, що кріптовалюта вистрелить. Він не знав напевно. Він просто в це вірив.

Є і протилежні випадки. Один мій знайомий в 2013 році купив трикімнатну квартиру в Донецьку, з вірою, що йому її вистачить до кінця життя. Бо що може статися з нерухомістю? Як вона може впасти в ціні? Але, виявилося, що може.

Будь-яка віра визначає майбутнє.

Але у вірі Божій є особливість! Це не просто наші сподівання на щось. Написано, що віра Божа є підставою для того, на що ми очікуємо. Більше того, вона є доказом того, що ще навіть не сталося.

За звичай, спочатку щось відбувається, а потім з’являються докази того, що це відбулося. Наприклад, спочатку вночі зникає їжа з холодильника, і в тебе є лише гіпотези, як це могло статися. І лише потім, коли хтось починає жалітися на зайві кілограми, в тебе з’являються конкретні докази. А от у випадку з вірою – навпаки. Ще нічого не відбулося, а докази того, що воно відбудеться – вже в наявності. Що ж повинно відбутися?

Давайте разом прочитаємо вірш 3-й:

Вірою ми розуміємо, що віки Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме.

На перший погляд, тут йдеться про створення світу. І дійсно, Біблія каже, що час і простір з’явилися через Слово Боже.

Але цей вірш каже не тільки і не стільки про створення світу, скільки про його майбутнє. Бо коли в Біблії написано “віки”, то там можна завжди замінити слово “віки” на слово “вічність”.

Тобто цей уривок можна прочитати так:

Вірою ми розуміємо, що вічність Словом Божим збудована

Життя людини – це короткий проміжок часу. Біблія навіть його порівнює зі сном. Інколи сон може бути таким яскравим, що ти навіть не можеш здогадатися, що це сон. Але ось ти прокинувся, і зрозумів, що це був лише сон. Так буде і з життям людини. Колись ми всі помремо, і раптом зрозуміємо – а ось воно справжнє життя, воно тільки починається! І перед тобою розкриється вічність. Не 60-70 років, як на землі, а вічність.

І за великим рахунком, цю вічність людина може провести лише у двох місцях: в раю і в пеклі. Ті, хто мають віру Божу, підуть в рай. А ті, хто не мають – в пекло.

Хтось скаже: “Ну, життя у вічності – то його ще треба дочекатися. А мене хвилює теперішнє життя”. Але навіть коли ми торкаємося виключно земного життя – віра Божа і тут робить різницю. Бо, дійсно, є велика різниця між тим, щоб намагатися щось прогнозувати і будувати своє життя на свій ризик, та довіряти своє життя Вічному Богу, Який створив цей Всесвіт і знає про нього абсолютно все.

Зараз українці дуже сильно вірять, що якщо станеш програмістом – твоє майбутнє буде забезпечене. Так само вірять, як мій знайомий вірив у нерухомість в Донецьку. Тому молоді цікаво відвідувати курси з програмування, а не зібрання в церкві. Але дуже може статися, що через пару років більшість коду буде писати штучний інтелект. Як написало одне інтернет-видання (процитую російською): “в течение следующих нескольких лет, разработчики рискуют узнать, что их ожидает зарплата офис-менеджера”. Ані нерухомість, ані професія програміста нічого не гарантують в майбутньому. Віра Божа також не гарантує, що ти не втратиш роботу. Але вона гарантує, що жодне життєве потрясіння не зруйнує твого життя. Бо все твоє життя повністю контролює і провадить абсолютно мудрий і добрий Бог.

***

Об’єктом християнської віри є Бог. І на відміну від віри в нерухомість, об’єкт християнської віри – Живий! Будинку байдуже чи вірите ви в нього, чи ні. Але Богу – зовсім ні. Давайте розберемося, які це має наслідки на практиці.

Інколи говорять, що віра в Бога – це просто вірити, що Він існує. Але це помилка. Подивіться на вірш 4-й:

Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Каїн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог свідчив про дари його; нею, і вмерши, він ще промовляє.

Мабуть, ви всі знаєте цю історію. Якщо коротко: жили собі двоє братів. Обидва принесли жертви Богу. І написано, що “зглянувся Господь на Авеля й на жертву його, а на Каїна й на жертву його не зглянувся”. Виглядає так, наче Бог перестав з Каїном навіть спілкуватися після його жертви. Але насправді так не було! Ми не знаємо, чи говорив Бог щось до Авеля, але до Каїна точно говорив. І говорив ласкаво, з любов’ю: Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє? (Бут.4:6) Але, як не дивно, Каїн нічого не відповів, а просто пішов і вбив свого брата.

У вірші 4-му йдеться про віру Авеля, але не про віру Каїна, якої, очевидно, не було. І це при тому, що Каїн вірив, що Бог існує! Він навіть міг з Ним говорити! Тут ми можемо бачити, що віра – це зовсім не те саме, що сказати: “я вірю, що є вищий розум” або навіть “я вірю, що є Бог”. Мало просто визнати факт існування Бога. Треба ще узгодити своє життя з цим фактом. Каїн це не зробив. Він вбив брата, наче Бога, який це бачив, не існувало взагалі!

Мабуть, кожен, хто сидить в цьому залі, вірить в існування Бога. Але ж питання не лише в цьому. Питання в тому, чи узгоджуємо ми своє життя з фактом існування Бога?

Поясню на прикладі. Можна одружитися і сказати: тепер в мене є дружина. Але цього замало. Ще і життя своє треба змінити відповідним чином. Тепер чоловік повинен думати про свою дружину, не лише про себе. Тепер він не може дивитися виключно футбол і бокс. Тепер інколи треба дивитися і мелодрами. Або знайти таку дружину, як п.Олена, яка добре розуміється і на футболі, і на боксі. Вже розуміється.

Так само і з Богом. Нам треба міняти своє життя, якщо ми по-справжньому віримо в Бога.

Якщо подивитися на героїв Старого Заповіту, для них це означало – повністю довіритися Богу і щось зробити. Довіритися і щось змінити незалежно від того, чи подобається воно тобі і чи виглядає логічним з точки зору розуму. Наприклад, Ною треба було сотню років будувати ковчег в часи, коли слова “дощ” не існувало, не те, що “повінь”. Аврааму треба було вийти з землі його батьків і піти світ за очі.

А що нам з вами треба міняти? Адже далеко не кожен день Бог каже побудувати ковчег. І не кожен день кличе в іншу країну.

Треба вчитися слухатися Слова Божого – Біблії. Якщо вона каже святити сьомий день – це треба робити. Якщо вона каже віддавати славу і хвалу Богу – це треба робити. Якщо вона каже відкинути “слова марнотні” (“сквернословие” російською) – це треба брати і робити! Міняти свої звички, які, можливо, вкоріненні з самого дитинства, якщо вони суперечать Слову Божому. Не жалітися на свою вдачу чи поганих братів і сестер, а брати і міняти свій характер і свою поведінку. Все це можливо з вірою! Все це і є віра та її наслідок.

Подивіться на вірш 5:

Вірою Енох був перенесений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що Богові він догодив.

Біблія в Посланні Юди розповідає, що Енох жив в часи страшної безбожности. І схоже, що він був тоді чи не єдиний, хто вірив в Бога. Це був настільки страшний час, що Бог Еноха просто забрав на небо. Про Еноха ми знаємо 2 факти. Перше – це те, що він “ходив із Богом”. Він не ходив окремо від Бога, як Каїн. Він ходив разом з Ним, Він не просто узгоджував своє життя з Богом, він був завжди з Ним! І друге – це те, що Енох “догодив” Богові. Мабуть, тут перше тісно пов’язано з другим.

Інколи про віру кажуть як про інструмент, за допомогою якого можна досягти своїх особистих мрій та сподівань. Але в контексті нашого уривку скоріше про неї слід говорити як про стосунки довіри з Богом. Справді, можна позаздрити Еноху, якого Бог забрав. А тепер подумайте про ці події під іншим кутом: як це було для його дружини? Він пішов з життя зовсім молодим – йому було всього лише 365 років. Дружина залишилася без чоловіка, а діти – без батька. Або подивіться на приклад Авеля: чи прагнув він бути вбитим? Я думаю, що ні. Віра – це не інструмент, щоб реалізувати свої мрії. Віра – це довіряти Богу своє життя навіть в тих моментах, які ми не розуміємо.

Є така притча. Один чоловік потрапив в автокатастрофу. І ось він висить над прірвою, вхопившись за тоненький корінець. Він звертається до Бога:

  • Боже, поможи мені!

Бог відповідає:

  • Я б допоміг, але ти не віриш в Мене
  • Як же не вірю! Вірю! Я ж до Тебе звертаюся.
  • Добре, Я допоможу тобі. Кинь корінець, за який ти тримаєшся, довірся Мені
  • Боже, давай якийсь інший варіант. Цей не підходить.

Віра – це не отримати те, що забажаєш. Віра – це повністю довіритися Богу, Його шляхам і Його баченню. Інколи – це зовсім не той шлях, який собі бачимо ми. Але дуже часто, коли ми йдемо цим шляхом, Бог здійснює наші мрії.

Давайте разом прочитаємо 6-й вірш:

Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.

Саме в цьому і полягає секрет віри. Вона догоджає Богу. А коли це відбувається, як в прикладі з Енохом, Бог починає відповідним чином реагувати.

Зараз в наших програмках є теми молитов за декілька конференцій. З загальної логіки – на них краще не їздити, бо ти ж витрачаєш гроші! Ти витрачаєш час. Наприклад, Йонатан для конференції в Сполучених Штатах пише життєве свідчення і готує проповідь по вечорах протягом вже декількох місяців. Виникає питання: нащо це все? Чи є в цьому сенс?

Коли я дивлюся на життя Йонатана, то кажу: “Так, в цьому є сенс”. Я бачу, як Бог його благословляє і веде. Тоді я розумію, що ось такі конференції – це не порожній звук. Це поклик Бога, звернений до кожного з нас. Це можливість проявити свою віру. Не дивитися на свої можливості і бажання, а приймати участь в роботі Бога, шукати Його. І тоді Бог обов’язково дасть нагороду.

Догодити Богу можна тільки вірою. Вірити, що Бог є; і узгоджувати своє життя з Ним, ходити з Ним.

І з одного боку – це велике обмеження! Дуже багато речей, до яких ми звикли, самі по собі ніяк Богу догодити не можуть. Наприклад, одягнути на шию хрестик чи бути хрещеним у дитинстві – цього замало, щоб догодити Богу. Вчитися відмінно, не матюкатися, не пити і не палити – цього також замало!

З іншого боку, саме це дає великі можливості. Бо через віру до Бога можуть прийти всі без виключення люди. Будь-хто! Немає обмежень. Маєш віру – проходиш до Царства Божого!

Догодити Богу не можна нічим. Тільки вірою. І вірою Божою.

Біблія каже, що нам треба міняти своє життя, не жити по-старому. Вона каже нам святити сьомий день, молитися до Бога і поклонятися Йому. Вона каже не слідувати за своїми природними схильностями. Вона каже не жити так, наче Бог і Церква – це гарний додаток до мого життя. Є час – прийшов до церкви. Немає часу або треба гроші заробляти – не прийшов.  Чи ви робите так, як написано в Біблії? Чи ви взагалі особисто її читаєте? Чи все що ви за тиждень прочитали – це уривок на Богослужіння?

Якщо так – це не Божа віра. Це яка завгодно, але інша віра. Можливо ваша особиста. Віра в якогось вашого бога, який не має нічого спільного з реально існуючим. І така віра – про неї не можна казати, що вона є підставою сподіваного і доказом небаченого. Така віра не дає можливості очікувати вічного блаженства. Людину з такою вірою не веде Бог, а тому вона прийде в нікуди.

Але є в мене для вас і дуже гарна новина: якщо ви сьогодні побачили, що ваша віра не зовсім відповідає вимогам Божої віри, не треба впадати у відчай. Слава Богу, поки ми живі, цю ваду можна і треба виправити! Я дуже сподіваюся, що кожен з вас сьогодні побачив той шлях, на якому його віра лише зростатиме. Давайте помолимося!

(п. Ярослав)